ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 




«І покажем, що ми, браття, козацького роду»: до Дня захисника України та Дня Українського козацтва
16:04 / 13.10.2021

До Дня українського козацтва та дня захисника України Одеська національна наукова бібліотека презентувала книжково-ілюстративну виставку «Українське козацтво – славетні лицарі звитяги».

У рамках презентації з тематичною науково-популярною лекцією виступив Тарас Григорович Гончарук – доктор історичних наук, професор кафедри історії України факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Почесний краєзнавець України.

У колі наукових інтересів і досліджень ученого – економічна історія України кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст. Низка праць Тараса Григоровича присвячена ролі українського козацтва в історії визволення Південного краю від османського панування. 1998 року у співавторстві з істориком та громадським діячем Сергієм Гуцалюком вийшла книжка «Українське козацтво і Хаджибей (Одеса) середини XVI ст. — 1794 рік. Популярний нарис та додані документи з друкованих джерел». Згодом, разом із одеськими вченими, Т.Г.Гончарук став співавтором кількох монографій: «Одеса козацька» (Одеса, 2000) та її доповненого видання, що побачило світ у 2008 році; «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» (Київ, 2020 р.); «Від Руси – до України: шлях до себе» (Київ, 2020) та інші. У співавторстві із знаним науковцем — Оленою Бачинською Тарас Григорович написав методичний посібник «Визначні українські козаки в історії Одеси та Одещини XVI — XІХ ст.» (Одеса, 2009), а раніше видав самостійний посібник «Військові операції на території сучасної Одещини під час російсько-турецьких війн XVIII ст.» (Одеса, 2002), що також містив сюжети, пов’язані з українським козацтвом. Працюючи над тематикою «Одеса козацька», Т.Г. Гончарук акцентує увагу на ролі нащадків козацьких родів Гетьманщини в історії нашого міста. Здобули популярність його статті про одеситів «козацького роду»: Віктора Скаржинського, Петра Розумовського, Михайла та Григорія Кир’якових (Кир’яченків), Андрія та Антона Шостаків та інших. Цій тематиці була присвячена й монографія Т.Гончарука «Нащадки українських козаків і «Народження Одеси» (Одеса, 2006)

У рамках заходу з коротким повідомленням про історію державного свята «День захисника України та День Українського козацтва та його народні витоки» виступила Тамара Кухарук – завідувач відділу соціокультурної діяльності ОННБ. Вона зацікавила присутніх новими виданнями з зазначеної тематики, зокрема – книжкою відомого українського музиканта, сценариста, актора і громадського діяча Юрія Журавля «Знай наших» (Рівне, 2019), в якій в текстовій та ілюстрованій формі розповідається про видатних українців, зокрема про Костянтина Острозького, Івана Сірко, Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Володимира Вернадського та багатьох інших.

Ольга Шульга – викладач Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка», зауважила на тому, що українська козацька система виховання – глибоко самобутнє явище, аналогів якій не було в усьому світі і саме козацька ідея може служити потужним чинником національної консолідації та засобом відродження козацьких, а, значить, власне українських національних традицій, на яких потрібно виховувати молоде покоління.

До Вашої уваги декілька видань, які варто розглянути детальніше.

Це «Історія українського козацтва» (Київ, 2011) – це великий академічний проект Національної академії наук України, Інституту історії України та Науково-дослідного інституту козацтва. Виважено і неупереджено, з позиції сучасного розвитку української історичної науки, розглядається весь комплекс питань історії українського козацтва. На сторінках видання історія українського козацтва розгортається у всій її багатоаспектності (політичній, соціальній, економічній, духовній) та часовій протяжності (від самих початків козаччини до її місця в процесах сьогодення).

Фундаментальне дослідження «Історія запорізьких козаків» (Київ, 2015) видатного українського історика, археолога і фольклориста Дмитра Яворницького, який використав у дослідженні матеріальні пам’ятки музейних і приватних колекцій, архівні документи, наративні джерела, значний археологічний матеріал, здобутий під час численних експедицій. Книга вперше була видана ще у 1890-х роках і справила величезний вплив не лише на формування української історичної науки, а й процеси пробудження і консолідації української нації наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Потужна джерелознавча праця Ігоря Ситого «Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVIХVIII століть» (Київ, 2017). У монографії досліджуються печатки доби Гетьманщини – однієї з історичних форм української державності, та пов’язані з ними емблеми, знаки й символи. Сфрагіси були обов’язковим елементом суспільного життя козацької держави. У дослідженні простежено історію сфрагістичних пам’яток Гетьманщини від державних до корпоративних та особистих, установлено їхні загальні та відмінні риси, проведено аналіз основних суспільно-політичних закономірностей функціонування печаток Козацької доби та подано їхню характеристику як особливого різновиду пам’яток матеріальної культури.

Значним внеском в українську історіографію є доробок одеських науковців. У монографії Олени Бачинської «Козацтво в «післякозацьку добу» української історії (кінець XVІІІ – ХІХ ст.)» (Київ, 2011) на основі документальних джерел розповідається про історію, долю та збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнування Запорозької Січі (1777 р.) наприкінці ХVІІІ-ХІХ ст.

Тарас Гончарук та Сергій Гуцалюк у науково-популярному нарисі «Українське козацтво і Хаджибей (Одеса) середина ХVІ ст. – 1794 рік» (Одеса, 1998) розповідають про перебування козаків у Південному краї і доводять, що українське козацтво було одним з найважливіших чинників історичного розвитку Хаджибея. Протягом майже 300 років козаки дошкуляли своїми нападами туркам, готуючи ґрунт для подальшого визволення міста та краю. Автори доходять висновку, що запорізькі та чорноморські козаки відіграли одну з вирішальних ролей у російсько-турецьких війнах кінця ХVІІІ ст., які поклали край османському пануванню в Хаджибеї. А після війни саме українські козаки-чорноморці почали відродження життя у визволеному ними місті.

У книзі історика Тараса Чухліба «Козаки та Яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 рр.» (Київ, 2020) досліджується місце і роль козацтва та шляхти України-Русі, а також Козацької держави (Гетьманату) в європейсько-османських війнах. Провідною ідеєю праці є військово-політичне протистояння між типологічно подібними явищами, які уособлювали протилежні цивілізаційні табори – козаками та яничарами. Автор книги відобразив важливий для світового історичного процесу тривалий період протистояння Християнської та Ісламської цивілізацій у добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу. При цьому увагу читача звернено не лише на військові дії козацтва проти османської армії, елітний підрозділ якої становив Яничарський корпус, а й на висвітлення мирних відносин України з Османами та Гіреями протягом 1500-1700 років.

Окремим розділом представлено видання, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, мужність та героїзм захисників територіальної цілісності та незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу. Зокрема, присутніх зацікавила нова книжка «Непереможені» (Кропівницький, 2020), яка присвячена воїнам АТО та операції об’єднаних сил, загиблим героям України. На сторінках видання – історії життя, світлини та спогади рідних. Історії воїнів писали Вікторія Семененко та Жанна Петрович.

Окремо представлено друковані козацькі літописи, а також дослідження, присвячені вивченню писемної і джерельної спадщини України. «Збірник козацьких літописів» (Дніпро, 2006) – унікальний корпус козацької історіографії. До книги входять Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози ХVІІ ст., літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози ХVІІ-ХVІІІ ст., літопис Грабянки – розповідь про походи і козацькі битви ХVІ-ХVІІІ ст.

У монографії «Козацьке літописання 30-х – 80-х рр. ХVІІІ ст.: джерелознавчий та історіографічний аспекти» (Київ, 2006) український учений, літературознавець Іван Ярославович Дзира досліджує специфіку світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання, методику відтворення ними важливих історичних проблем. Особливу увагу приділено характеристиці впливу козацького літописання на розвиток національної історіографії к. ХVІІІ- поч. ХІХ ст.

Захід відвідали викладачі, магістранти та студенти факультету історії і філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та студенти Одеського автомобільно-дорожнього фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка». Після завершення заходу відвідувачі проведи реферативну роботу з книгами.

Виставка діятиме до 1 грудня і буде цікава не лише для науковців, дослідників українського козацтва, військової історії та дипломатії, викладачів та студентів, а й для всіх любителів старовини. Запрошуємо оглянути виставку та поглибити знання своєї історії.

Світлана Герасимова, провідний бібліограф

відділу соціокультурної діяльності

Одеської національної наукової бібліотеки.

Поиск:
расширенный

Мария Дроздова
«Каждый пришёл сюда со своим уставом, а уйдут уже с общим»: жительница Бучи поделилась с читателями ІА «Контекст-Причорномор’я» опытом несколькодневного пребывания в убежище
Главное правило такого тесного убежищепребыаания — делится, делится всем!!! Едой, водой, лекарствами и одеждой, памперсами и кипятком, новостями с теми, у кого нет связи или интернета, делится юмором и хорошим настроением, делится поддержкой, делится надеждой!!! А без надежды выдержать эти испытания невозможно!

Одеські музиканти під час ракетних атак записали україномовний сингл
Українські музиканти, залишаючись у рідній Одесі, презентували світові новий реліз-триплет. Співачка Людмила Мазур разом із саундпродюсером PlusStepper робили запис власного синглу Richka «Річка» під час сирен повітряної тривоги та гучних вибухів по всій країні. «І це символічно. Адже сила духу нашого народу та світла душа української пісні перемагають агресію» — надсилають музиканти свій меседж. Peace and Love є головним лейтмотивом реггі Reggae і Dub музики, у стилістиці якої працюють музиканти з Одеси. А концепція миру і любові і є тим вектором, що наразі так потрібен кожному.
Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни
Розпочавши війну проти України, Російська Федерація взялася цинічно нищити культурне надбання нашого народу. Музеї, які десятиліттями формували свої колекції, опинилися перед загрозою руйнації. Наразі музейники вживають необхідних заходів для убезпечення своїх фондів у перебігу військових дій. Однак перші тижні війни виявились, на жаль, фатальними для багатьох зібрань України.
Благодійний концерт “З любов’ю до України”
9 квітня о 17:00, у Всесвітньому Клубі Одеситів відбудеться благодійний концерт “З любов’ю до України”
Звернення ОНУ імені І. І. Мечникова на честь дня народження Тараса Шевченка
Колектив Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова випустив звернення з нагоди Шевченківських днів.
До Дня Пам’яті Героїв Небесної Сотні
20 лютого, 18:30 – балет Юлії Гомельської «Долі». Балет на 2-і дії «Долі» – авторський проект Одеської Опери. Цю виставу можна назвати «документальним балетом» – новим жанром в сфері сучасного балетного мистецтва.



© 2005—2022 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2022 S&A design team / 0.032