– Таке становище експерти пов'язують зі світовою фінансово-економічною кризою. І це, на мій погляд, цілком справедливо. У той же час, говорячи про кризу, не можна проходити повз наші внутрішньодержавні проблеми. Багато років реформування в Україні не йшло далі розмов, практично не провадилася модернізація технологічного обладнання. Досить сказати, що, за офіційними даними, інноваційною діяльністю в Одеській області займаються 58 промислових підприємств, а це всього 14,2 відсотка від їхньої загальної кількості.

– Влада дослухається до думки роботодавців?

– Ці проблеми неодноразово обговорювалися на засіданнях міської та обласної організації роботодавців. А також на науково-технічній раді при обласній держадміністрації. Звичайно, що всі керувалися тим, що Одеса була одним з центрів приладобудування і машинобудування, зокрема, прецизійних верстатів. Все це високотехнологічне обладнання мало значний експортний потенціал. Тому місту необхідно відновити його попередній статус. На жаль, до наших рекомендацій мало хто дослухався. І от тільки з приходом нової влади намітилися позитивні зрушення. І наша організація готова підтримувати цей курс.

– У цьому контексті має велике значення новий Податковий кодекс, законопроект якого ухвалено Верховною Радою України у першому читанні. У той же час, його розкритикував Президент України Віктор Янукович. Незадоволені законопроектом і деякі парламентарі та представники бізнесу. А як сприйняли його одеські роботодавці?

– Про необхідність ухвалення цього дуже важливого документа представники влади повторювали багато разів. Безперечно, що, ініціюючи ухвалення нового Податкового кодексу, уряд виходив з непростої економічної та фінансової ситуації, що склалася у країні. На мій погляд, важливо, що у проекті передбачено зменшення кількості загальнодержавних податків з 29 до 17. Крім того, до чотирьох скорочується число місцевих податків – на землю, нерухомість, рекламу та торговельний патент. Решта впроваджуватиметься на розсуд місцевих органів влади. Однією з важливіших складових цього законопроекту є поетапне зниження податку на додану вартість – з 20 до 17 відсотків. Передбачається, що завдяки цьому, підприємства – платники податків зможуть вивільнити частину фінансових коштів і спрямувати їх на розвиток виробництва, інвестування у нове обладнання, технології.

– Що, на Ваш погляд, недостатньо пропрацьовано у цьому законопроекті?

– Мабуть, це стосується, насамперед, малого бізнесу. Передбачається скасувати фіксований, але залишити єдиний податок. При цьому уряд пропонує сплачувати підприємцям соціальні платежі за себе і за найнятих працівників на загальних підставах. Крім того, проектом передбачено скасування ринкового збору і введення ринкового податку. Я, звичайно, розумію, що давно настав час налагодити чіткий порядок взаємин держави з малим бізнесом, забезпечити його соціальну захищеність і створити йому умови для подальшого розвитку. Але чи сприятимуть цьому названі нововведення, сказати однозначно важко. У кожному разі, донедавна цього не вдавалося зробити.

– Давайте повернемося до податку на додану вартість. Чи відіграє його поетапне зниження позитивну роль у ціновій політиці, а у підсумку у збільшенні споживання товарів і послуг в Україні?

– Податки повинні стимулювати виробництво товарів та їх споживання. Але, гадаю, що у цьому разі зниження ставки ПДВ відіграє свою позитивну роль тільки для виробників і продавців товарів, ціни на першому етапі навряд чи зазнають серйозних змін. Але і це, як було сказано вище, повинно відіграти свою позитивну роль у плані модернізації економіки. Проте не менш важливим залишається й інше питання: чи розв’яже новий Податковий кодекс найважливішу проблему ПДВ, а саме його адміністрування? У зв'язку з цим та іншими важливими питаннями, які потребують невідкладного розв’язання, Одеська міська організація роботодавців підготувала низку зауважень і пропозицій щодо нового законопроекту і спрямувала їх розробникам. До речі, їх близько тридцяти. Сподіваюся, що вони будуть враховані в остаточному варіанті нового Податкового кодексу.