У Котовську цей мікрорайон, як і раніше, називають промисловим, хоча з більш ніж десяти підприємств, серед яких були відомий на всю країну м'ясокомбінат, цукровий завод та інші, на плаву залишилися два: винзавод і пір'яно-пухова фабрика, вона була заснована у 1928 році. Понад двісті чоловік були задіяні на фабриці, мали стабільний заробіток. Але сталося і тут те, що і по всій країні.

Але знайшовся господар. А у приватної особи свої правила, свої вимоги. Головний асортимент продукції, що випускається, залишився, як мені розповідають, той же, тільки став ще більш різноманітним, високоякісним.

Побачити процес самого виробництва, роботи хоча б однієї з ліній, не дозволили, пояснюючи високою конкурентністю. Заспокоюючи тим, що місцевій котовській пресі взагалі відмовили від зустрічі, ну а мене, як виняток, у супроводі провели до адмінкорпусу, звідки і вивели теж у супроводі. Два види готової продукції все-таки вдалося побачити у кабінеті заступника генерального директора фірми «Репікс» А.П. Колганова, який, на щастя, виявився на місці.

Що ж, це справді товар! Легка пухнаста подушка, така ж дуже легка пухова ковдра. Чохли з імпортної тканини, яка не пропускає навіть пушинку. Я тільки встигла підглянути ярлик, на якому вибито: «Котовська пір'яно-пухова фабрика». Це потішило. Уміємо, робимо, тільки для кого? Сама для себе роблю висновок – на прилавках наших вітчизняних ринків таку продукцію навряд чи і знайдеш. На своє запитання, на жаль, конкретної відповіді не одержала: «Є постачальники сировини, є і постійний ринок збуту». Щодо ціни на вироби, теж прозвучала ухильна відповідь керівника:

«Намагаємося створити конкурентоспроможну ціну. У нас, на відміну від приватників, які часто шиють подушки у сараях, сировина миється, сушиться, дезінфікується. Обробляється антистатиком. Вся продукція виробляється за німецькою технологією, на німецькому обладнанні. Ну а німці люблять роботу виконувати якісно».

Хотілося додати: німці і себе поважають, тому стараються для свого ж народу випускати продукцію натуральну і доступну для нього. А наші вітчизняні ринки заповнені штучним, часом шкідливим товаром із синтепону, синтетики турецького і китайського виробництва, а натуральне відправляється за кордон і все більше стає недоступним простому народові.

В одному зі своїх виступів Прем'єр-міністр Микола Азаров емоційно і точно зазначив:

– Досить перепродувати. Давайте створювати наше, вітчизняне. Кабмін готовий дати на це дешеві кредити, потрібно створювати, нарешті, свою легку промисловість.

Які правильні і потрібні слова! Хотілося, щоб так і було. Адже ми можемо.