Своїми враженнями від передвиборної боротьби та спостереженнями за «чорними» технологіями в Одесі поділилися на прес-конференції у вівторок відомі журналісти та політичні оглядачі Ігор Яковлєв, Сергій Братчук та Ігор Кисельов.

Розуміючи, що його діяльність останнім часом перебуває під невсипною увагою, Сергій Братчук заявив: як журналіст з чіткою громадянською позицією змушений розпочати власне розслідування щодо вживання брудних технологій у передвиборній боротьбі. Він коротко виклав суть розмови, яка відбулася у нього за кілька днів до побиття, 10 жовтня, з представниками партії «Родина» Олександром Васильєвим та Ігорем Димитрієвим, які запросили його на приватну зустріч. Зважаючи на погрози, які лунали на його адресу від лідера цієї політичної структури Ігоря Маркова раніше, досвідчений журналіст записав усю розмову на диктофон.

Як свідчить розшифровка цього запису, Сергієві Братчуку було за­пропоновано створювати видимість ідейної боротьби з його конкурентом по округу Олександром Васильєвим через постійне нагадування його імені в ефірі, і тоді в обох нібито мають з’явитися нормальні шанси на те, щоб пройти у депутати. Суть цієї змови, яка не відбулася, — дурити одеситів і піднімати рейтинг кандидатів. Посередником змови між двома кандидатами у депутати мав бути, за текстом диктофонного запису, Ігор Димитрієв, який обіцяв залагодити всі питання, що виникатимуть. Сергій Братчук відмовився від цієї непристойної пропозиції, після чого отримав удар по ногах. Розшифровку цієї розмови Сергій Братчук зробив 23 жовтня, виписавшись із госпіталю.

З повідомлень у ЗМІ журналіст дізнався також про те, що йому відмовили у порушенні карної справи за фактом його побиття, причому причини відмови залишилися невідомими.

Сергій Братчук звернувся до одеситів із попередженням:

— Вас дурять, кандидати від різних партій вступають у змови, віддаючи певні округи один одному. Для того, щоб це зрозуміти, не потрібні ана­літики. Сьогоднішні соціологічні до­слідження рейтингу кандидатів — повна брехня і піар окремих претендентів на ваші голоси.

Журналіст Ігор Яковлєв звернув увагу на плакати двох опонентів міського голови, розташовані на одній вулиці поруч: «Змінимо Одесу разом» та «Одесу змінимо разом». Що змінюватимуть ці люди, нікому не відомо, хоча, за останніми оцінками, Одесу визнають чистим, охайним, цивілізованим, процвітаючим містом не лише в Україні, а й в усьо­му світі. Ігор Яковлєв закликав одеситів зробити правильний вибір, щоб опісля не опинитися у кам’яному віці.

Громадський діяч, кандидат в депутати міськради по одному з мажоритарних округів Андрій Юсов за­значив, що в Одесі безліч випадків так званого «чорного» піару. Лише один з кандидатів на посаду міського голови, Едуард Гурвіц, повністю відмовився від негативної реклами на користь позитиву, роботи на майбутнє. Андрій Юсов сказав, що на всеукраїнському рівні Партія регіонів також дає позитивістський настрій, але на рівні міста Одеси представники цієї політичної сили повністю відмовилися від «білої» агі­тації, віддавши перевагу звинуваченням, помсті, реваншу. Головна мета таких акцій — нагнітання страху, істерії та негативних настроїв під час виборчого процесу.

— Те, що відбувається на одеських телеканалах, не вписується в жодні рамки, — підсумував Ігор Кисельов. — Причому, суди і міліція не діють взагалі. Національна рада з питань радіо та телебачення не повинна не помічати антисемітських настроїв, які розпалюють деякі телеканали, і використання у передвиборній боротьбі ні в чому не винних дітей. У місті — наче громадянська війна.

Ще одним механізмом брудних виборчих технологій стала, на переконання учасників прес-конференції, міська територіальна виборча комісія, яка з першого дня реєстрації кандидатів та партій діє з порушеннями. Комісія, говорилося, вже має списки тих, хто пройде в раду, а після 31 жовтня лише озвучить прізвища. А протистояти цьому можна тільки одним чином: прийти і проголосувати, щоб у фальсифікаторів було менше можливостей скористатися вашим бюлетенем.

Сергій Братчук зробив також непросту для себе заяву про те, що він виходить із лав Одеської обласної організації Національної спілки журналістів України, не бажаючи залишатись пліч-о-пліч з такими людьми, які ллють бруд і ділять усіх на «наших» і «ваших». Залишаючись членом НСЖУ, він прийняв пропозицію своїх чернігівських колег по цеху і має намір вступити до тамтешньої обласної організації журналістів.