Протягом багатьох років Одещина збагачувала нас своїми щедрими дарунками, розкриваючи неймовірні, здавалося – невичерпні, природні ресурси.

Одним із таких багатств є Куяльницький лиман, або, як ми говоримо, наш Куяльник, роль якого – унікальної здравниці – просто неможливо переоцінити.

Але чи належним чином вдається нам, одеситам, зберегти наше надбання? Останнім часом дедалі частіше порушуються і гостро обговорюються питання про сучасне екологічне становище лиману, про перспективи його розвитку в інфраструктурі Одещини. І, як переконливо показують події, – найрізноманітніші та різноформатні заходи і акції, серед яких Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва «Експедиція Куяльник», виставки, соціологічні опитування і дискусії, – ця проблема не залишає байдужих.

Цими днями з ініціативи ректорату університету екологічних знань у великій читальній залі Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького відбулося засідання круглого столу «Куяльницький лиман»: сучасне становище та перспективи розвитку унікального курорту України». Учасники заходу – відомі й авторитетні фахівці, які знають проблеми Куяльника, як то кажуть, ізсередини, серед яких – доцент кафедри гідроекологічних і водних досліджень Одеського державного екологічного університету Олег Гриб, голова громадської ради при Держуправлінні охорони природного довкілля в Одеській області Юрій Геращенко.

У слухачів університету екологічних знань з’явилася чудова змога позапитувати відповідальних керівників – начальника управління екологічної безпеки Одеської міськради Ігоря Дербоглава та начальника Державного управління охорони природного довкілля в Одеській області Міністерства охорони природного довкілля України Анатолія Яцкова. Не залишив байдужих виступ представника Фізико-хімічного інституту захисту природного довкілля і людини НАН України Галини Шихалєєвої. Вона позначила сучасний стан водної екосистеми Куяльника і чинники, які на неї негативно впливають (викиди газів автотранспорту, важкі метали тощо). Проте, як наголосила Шихалєєва, питання №1 – смітник навколо лиману. Адже він завдає не тільки «внутрішньої» шкоди, але й б’є по іміджу лиману як здравниці.

Втішно відзначити активну участь молоді в роботі круглого столу. Студенти екологічного університету із професійним зацікавленням слухали поважних учених, пропонували запитання: комусь «хитромудрі», комусь наболілі. Так чи інакше, занепокоєння молодих екологів обнадіює, що проблеми Куяльника не залишаться без уваги.

«Куяльник – мій біль», – сказав один із учасників круглого столу (йому лиман свого часу допоміг перемогти недугу!). Справді, Куяльник – це наш спільний біль. Але разом з тим це наша надія і гордість, і тільки спільними зусиллями ми можемо цей біль викорінити і з гордістю говорити, що наш Куяльник – «таки так» – унікальна здравниця України!