У четвер, як і повідомляли «Чорноморські новини», в Одесі пройшла восьма Всеукраїнська наукова конференція «Народний рух України: місце в історії та політиці», присвячена 20-річчю незалежності нашої держави.

У заході, фундатором (з 1994 року) та організатором якого виступає кафедра історії та етно­графії України Одеського національного політехнічного університету й особисто її завідувач — заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор Григорій Гончарук, цьогоріч взяли участь голова НРУ Борис Тарасюк, його заступники В’ячеслав Коваль, Роман Сушко та Іван Крулько, члени політичної ради та центрального проводу, історики та політологи з різних куточків України.

У вступному слові Борис Тарасюк відзначив велику роль як Одеського національного політехнічного університету загалом, так і кафедри на чолі з Григорієм Гончаруком зокрема в питанні дослі­дження історії та діяльності НРУ. Партійний лідер наголосив, що НРУ є феноменом української політики, вже 22 роки залишаючись активним учасником життя держави. Борис Тарасюк нагадав, що Рух завжди був на вістрі суспільно-по­літичних процесів нашої держави. Саме ця політична сила виступила ядром об’єднання національно-демократичних сил, завдяки чому 1991 року Україна здобула свою незалежність. Він також відзначив, що без Руху не було б і перемоги національно-демократичних сил у 2002 році на парламентських виборах, і перемоги демократії у 2004-у.

Як фаховий дипломат Борис Тарасюк не оминув і зовнішньополітичних пріоритетів незалежної України. Він підкреслив: ще В’яче­слав Чорновіл наголошував, що Західна Європа має усвідомлювати: без східноєвропейських країн, зокрема й України, неможливо побудувати об’єднану Європу.

Торкаючись внутріпартійного будівництва, Борис Тарасюк відзначив, що сьогодні він бачить три ланки майбутнього НРУ. По-перше, партія має потужну молодіжну організацію. По-друге, НРУ має об’єд­навчу місію щодо гуртування демократичних сил, де нема місця домінуванню амбіцій гетьманчиків. По-третє, це активізація діяльності партії (яка ще має достатньо наснаги, щоб боронити українську мову, культуру, духовність та захищати права кожного громадянина України) на місцях.