Чого тільки не почуєш у Котовську про утаємничену діяльність нашого міськвиконкому.

Скажімо, про порядок виділення земельних ділянок чи позачергового розподілу квартир, про галопуюче й незрозуміле зростання тарифів комунальних послуг тощо. Отож, аби внести тут ясність, поінформувати городян з цього приводу, вирішив я побувати ще в лютому на засіданні вельмишановного органу влади, сподіваючись усе почути з перших вуст. Тим паче, що з вершини владної вертикалі так багато мовиться про відкритість, прозорість діяльності всіх її гілочок. Це гарантує і відповідний закон.

Та як же я помилявся! Можливо, цей закон десь і діє, та тільки не в нашому Котовську. Керуюча справами міськвиконкому Катерина Мамалиґа і слухати не бажала про мою присутність на тому засіданні, бо, мовляв, не маю на те журналістської акредитації.

Що ж, закон треба поважати. Зібрав усе необхідне і подав заяву до міськвиконкому, щоб мене акредитували. Але...

Уже й суд підтвердив, що керуюча справами міськвиконкому стоїть на заваді отримання публічної інформації представникам ЗМІ, а їй хоч би що. Складається враження, що така її самовідданість у засекреченні діяльності мерії кимось дуже заохочується. Видно, їм, як мовиться, до лампочки всі ті дозвільні закони про місцеве самоврядування, гласність, прозорість. Хочу — пущу, хочу — не пущу, ось таким принципом і керуються.

Яскравим підтвердженням цьому стало засідання міськвиконкому, яке відбулося ЗО червня. Спочатку зі скандалом, образами і погрозами вигнали із засідання .журналіста газети «ВиборчКом», а після слухання першого питання, винесеного на обговорення,виставили за двері і решту журналістів, не надавши їм ні порядку денного, ні проектів рішень.