Жнива – вінець хліборобської праці. Саме їхні підсумки дозволяють з впевненістю дивитися у завтрашній день. Якими вони були цього року для ФГ з ВС «Садовських» розповідає його голова Юрій Володимирович Садовський.

– Що можна говорити про жнива, які завершилися? Ми їх очікували – хочеться сказати традиційно – з надією і тривогою. Як кожен поточний рік не схожий на попередній, так і кожні жнива мають свої нюанси. Візьмемо хоча б нинішню жнивну кампанію. Весна була холодною і затяжною, достатньо було вологи. Все віщувало про те, що врожай буде пристойним. Та й наше ФГ з ВС (фермерське господарство з відокремленою садибою) «Садовських» вийшло на рівень агротехніки більшості великих сільгосппідприємств: посіви підживлювали, обробляли гербіцидами, мікроелементами проти клопа­черепашки. Тому чекали на реальну віддачу від землі. Та не так сталося, як гадалося. При збиранні врожаю деякі поля просто шокували надзвичайно низькою врожайністю. На різних полях зернових вона коливалася від 15 до 40 ц/га. Мабуть, десь ми все­таки недопрацювали і тепер будемо радитися з науковцями, досвідченими агрономами, щоб уникнути надалі таких «сюрпризів».

Шквальний вітер в період дозрівання ячменю призвів до стрімкого погіршення стану культури. Зазнали ми втрат і на житі – високе стебло і важкий колос негода відразу прибила до землі.

Нинішнього сезону на поля господарства вийшли три зернозбиральні комбайни. Два екі­пажі, очолювані Іваном Мико­лайовичем Димовим та Віктором Водленщуком на «ДОНі­1500» намолотили по тисячі тонн зерна і більше.

Не хочу гнівити Бога, урожай все­таки непоганий, але ж серце болить за втрати. Постраждав цього літа горох і відбив бажання вирощувати його. Як показує практика, в сівозміні потрібно мати набір культур. Не вродило жито – виграли на ячмені. На крайній випадок виручать ріпак або соняшник. Кілька років практикуємо сівбу коріандру як пряної культури і сировини для олії. В плані технології він нам не заважає – токи вільні, після збирання зернових приступаємо до цієї культури.

В господарстві додалося землі і не вистачило потужностей власних складів. Тож уклали договір на зберігання зерна з ДП «Хлібна база № 77». Прикро, що роботу призупинив Буяликський КХП. Фермерам, які користувалися послугами хлібоприймального підприємства, немає де зберігати зерно. Існує таке поняття, як вал. Це – реальність. Можна і кошти порахувати, і податки спрогнозувати.

Якими б непередбачуваними були для нас жнива, їх результатами задоволені. З площі 240 га намолотили 588 тонн зерна. Середня врожайність склала

24,5 ц/га. Пшениці з 20 га намолотили 60 тонн, урожайність –

30 ц/га, озимого ячменю з 220 га намолотили 528 тонн, урожайність –

24 ц/га. Намолотили 75 тонн озимого ріпаку з площі 89 га, урожайність – 8,4 ц/га.

Робота у сільському господарстві не дає часу на перепочинок хліборобам. Не встигли завершитися жнива – на черзі підготовка ґрунту під сівбу, сівба, ремонт техніки. І усе повторюється спочатку.