Газові перипетії – звичне явище для нашого краю. Це підтвердить чи не кожен старожил Красних Окон. Справді, питання газифікації району – досить складне і неоднозначне. Не вдаючись в усі нюанси, варто відзначити, що природній газ до райцентру таки дійшов, хоча не обійшлося без казусів.

У листопаді 2009 року з офіційного відкриття газорозподільчого пункту в селищі Красні Окни стартувала газифікація району, і довгоочікуваний голубий вогник нарешті запалав в оселях красноокнянців. І хоча він ощасливив лише декількох жителів райцентру, є надія, що загальнодержавна справа матиме щасливе завершення.

Зі зростаючою динамікою жовтенькі труби метр за метром пролягають вулицями селища. Ось і ще одну оселю підключили до газопроводу. Загалом, в селищі нараховується 48 щасливих абонентів. Можна було б прискорити газифікацію будинків, – скажете ви. Можна! Та, як відомо, задоволення це не з дешевих, навіть враховуючи, що основні фінансові затрати понесла компанія­інвестор проекту. Щоб люди якомога швидше змогли користуватися довгоочікуваними благами цивілізації, місцева влада зробила крок назустріч людям, і за сприяння райдержадміністрації запрацювала програма «Власний дім». Завдяки їй всі охочі можуть взяти тривідсотковий кредит для оплати пусконалагоджувальних робіт.

Здавалося б, які ще можуть виникнути проблеми? Однак, як виявилося, й на рівному місці можна зашпортнутися. Численні скарги на адресу райдержадміністрації змусили втрутитися в справу її очільника, депутата Одеської обласної ради Миколу Лемищука. Він ініціював проведення зустрічі мешканців селища з представниками ПЗРГ «Одесагаз», фірмою, що здійснює газифікацію. І не дарма, бо конфлікт таки назрівав і міг вийти за межі району. Як з’ясувалося, 38 мешканців селища мають суттєві претензії до підрядчика. Справа в тому, що, отримавши від громадян кошти на проведення відповідних робіт, фірма вже впродовж трьох років не виконує своїх зобов’язань. Термін дії договору ось­ось сплине, а віз, як кажуть, і нині там. Зі свого боку, представниця ПЗРГ «Одесагаз» Олена Сивак зазначила, що з вини підрядних організацій, що здійснюють встановлення центральної газової мережі, були порушені як терміни, так і порядок прокладання газових труб. З самого початку газифікацію Красних Окон планували проводити за секторами. Підрядчик же проклав газову трубу на свій розсуд, що не прискорило відповідні роботи, а навпаки – їх сповільнило. Тепер на кожну вулицю необхідно заново розробити, погодити та затвердити проектно­кошторисну документацію, що потребуватиме часу та значних матеріальних затрат. Однак чи повинно це турбувати людей, які вже оплатили роботу? Мабуть, ні. Проте суперечка, що почала набирати обертів між обома сторонами, могла б тривати безкінечно, якби не конструктивна позиція Миколи Лемищука. Він наполіг, щоб представники ПЗРГ «Одесагаз» здійснювали прийом громадян задля вирішення даного питання у присутності відповідних фахівців райдержадміністрації. Також заплановано в стислі терміни відпрацювати схему газифікації селища за секторами із зазначенням конкретних дат здачі об’єктів та оприлюднити результати обговорення наболілої проблеми в місцевих засобах масової інформації. Зі свого боку представники ПЗРГ «Одесагаз» зобов’язалися продовжити дії всіх договорів, терміни яких вже збігають, до повного завершення газифікації будинків зобиджених громадян.