Загороджувальна стрічка, люди в костюмах хімзахисту, гори поліетиленових бочок і техніка — від підйомного крана до пожежної машини... Таку сцену, схожу на зйомку якогось-блокбастера, представники ЗМІ могли спостерігати в районі селища Затишшя Фрунзівського району. Однак мова йшла не про інсценізацію і не про навчальну тривогу. Просто тут нарешті розпочали ліквідацію складу старих отрутохімікатів.

В останній день літа у Затишшя потрапили оператори і журналісти, що висвітлювали робочу поїздку голови Одеської облради Миколи Пундика в райони області. Зрозуміло, що побачена картина не викликала особливого бажання в буквальному значенні «докопуватися» до деталей. Зйомку провели оперативно. Але ж журналісти приїхали і поїхали, а мешканці Затишшя багато років жили поруч з цією екологічною бомбою. Затишанський склад отрутохімікатів існував ще в часи СРСР. Після розпаду низки господарств тонни добрив і хімікатів залишилися нічийними. До того ж, «хімія» — не вино, і з роками кращою не стає. І — увага: подібні склади є в 20 із 26 районів Одещини. Але нарешті ця проблема починає вирішуватися.

Як згадує депутат облради Олександр Пресман, що курирує цей округ, проблема складу отрутохімікатів була першим питанням, з яким до нього звернулися місцеві жителі (тоді він був ще кандидатом).

— Насамперед, що я зробив, коли став депутатом, — написав запит у Мінекології та Прем’єр-міністру, — розповідає Олександр Семенович. — Сьогодні, завдяки спільним зусиллям Кабінету Міністрів, Мінекології, губернатора й обласної ради, ми бачимо результат. До кінця року вся отрута буде вивезена за межі країни. Дуже приємно, коли люди сьогодні підходили і просто говорили «спасибі». Звичайно, ця справа не одного дня, але ми її доведемо до кінця.

Більш розгорнутий коментар щодо ситуації загалом дав голова обласної ради Микола Пундик.

— Уряд прийняв рішення про виділення коштів із Природоохоронного фонду на вивезення та утилізацію отрутохімікатів, — повідомив він. — Ми зуміли відстояти інтереси Одеської області й отримали з фонду майже 40 мільйоів гривень на ці цілі. При цьому з обласного бюджету також виділили понад 4 мільйони, тобто більше 10% від державного фінансування.

Всі склади прострочених отрутохімікатів на Одещині будуть ліквідовані, а сама їхня територія «зачищена» до кінця першого кварталу 2012-го. Держава провела тендер, його ви­грала досить відома у світі ізраїльська фірма-переробник, що має найсучасні технології в цьому напрямку. Роботи ми почали з найбільших скла­дів: Затишшя, Сарата, Ізмаїл. Відразу скажу, що існує одна дуже серйозна проблема. Документація на ці отрутохімікати не збереглася, тому їх кількість найчастіше визначалася «на око». Ми вже зіштовхнулися з проблемою в Сараті, коли реальна кількість «хімії» виявилися більшою від запланованого (хімікати і добрива просто змішалися з землею і піском). Це справді проблема, однак усі небезпечні речовини на таких сільськогосподарських складах будуть вивезені і знищені. Залишаться ще, правда, «військові отрутохімікати» у Любашівському районі. Але за підтримки депутата нашої облради, командуючого Збройних сил України, начальника Генштабу Григорія Миколайовича Педченка ми розраховуємо в 2012 році вирішити і цю проблему.

У деякі технічні тонкощі процесу журналістів посвятив ще один депутат облради, начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області Олег Вахрушев.

— Як уже мовилося, одна з проблем — це неточна вага хімічних субстанцій, а друга — абсолютно незрозумілий морфологічний склад, — ділиться Олег Олександрович. — Частина «вантажу» — сухі порошки, частина перетворилася в пастоподібну рідину. З урахуванням цього вжито підвищених заходів безпеки. Розроблена і на рівні міністерств затверджена технологічна карта робіт, усі роботи контролюють СЕС, управління МНС та Державна екологічна інспекція в Одеській області. Рятувальники чергують постійно. Люди, які виконують роботи, відповідним чином екі­піровані. Зараз, коли через спеку у протигазах і костюмах хімзахисту працювати складно, основні роботи намагаємося проводити в нічний час. Для цього є спеціальне освітлення. На даний момент працює вже 20 осіб. Але поступово, коли будуть вирішуватися питання з вантажопідйомною технікою, ця кількість збільшиться. Хімікати в стані сухої субстанції запаковуються в поліетиленові 50-кілограмові мішки, а потім у так звані «біг-беги» по одній тонні. Рідка і пастоподібна отрута запаковується в поліетиленові бочки, які потім вантажаться на піддони та спе­ціальні двадцатитонні фури. У такому вигляді все це проходитиме митне оформлення і вивозитиметься за межі країни.

Подякувавши за докладну розповідь, журналісти поцікавилися: а куди, власне, відправиться вантаж ікс? З’ясувалося — у сусідню Польщу. Причому не для захоронення на якомусь полігоні, а для повної утилізації. Просто в Польщі є для цього спеціальні технології, які поки що відсутні в нашій країні.

Прес-служба обласної ради.