Будівництво підстанції «Маразліївська» в парку ім. Т. Г. Шевченка може зачепити могили, де поховані перші жертви епідемії чуми в Одесі 1812 року. Таке застереження висловив на прес-конференції в ІА «Міст-Одеса» член правління обласної організації Українського товариства охорони пам’ятників історії і культури Геннадій Калугін.

За його словами, не виключено, що електричні кабелі до підстанції «Маразліївська» можуть прокладати через зону поховань, а це і порушення закону про поховання та похоронну справу, й акт вандалізму, та ще й неабияка загроза здоров’ю городян. «У парку Шевченка є чумне поховання. А зараз там ведуться активні будівельні роботи. При реконструкції стадіону «Чорноморець» труби прокладали зовсім близько біля цвинтаря. Нема гарантії, що через територію поховань при споруджені підстанції не потягнуть кабелі. А цього не можна допустити», — застерігає Геннадій Калугін.

Він розповів, що в міську раду подано матеріали про взяття карантинного цвинтаря в парку Шевченка під охорону і накладення мораторію на будь-які роботи на цій території. Достеменно невідомо, ні скільки жертв чуми там поховано, ні приблизних меж цвинтаря. Якщо ж, не приведи Господи, розкопати могили, є велика небезпека випустити на світ бактерію чуми, яка, за словами вченого, надзвичайно активна і живуча. Тож для одеситів необачність чиновників може обернутися великою бідою.

Нагадаємо, депутати Одеської міськради 7 вересня більшістю голосів відхилити протест прокурора на спорудження підстанції «Мараз­ліївська». Відтак, будівельні роботи, у парку Шевченка, проти яких виступають городяни, частина депутатського корпусу та медики (на їхню думку, робота підстанції негативно позначиться на здоров’ї жителів навколишніх будинків та пацієнтів кардіологічного центру, що неподалік), можуть от-от розпочатися.

Та повернімося до прес-конференції. Як зазначали її учасники, окрім чумних поховань у зоні карантинного цвинтаря, у парку Шевченка є й могили перших чотирьох героїв Одеси, які обороняли місто під час Кримської війни, — членів екіпажу фрегата «Тигр», що сів на мілину 30 квітня 1854 року. Тут же були поховані воїни-захисники Севастополя в Кримській війні, які померли від ран, отриманих в Альмінському бою 8 вересня 1854 року. У пам’ять про загиблих на гроші Караїмського товариства був установлений пам’ятник, який зруйнували, мабуть, у роки Великої Вітчизняної війни.