Тема ліквідації вагонного містечка у пристанційному селищі Усатове набула широкого розголосу. Нагадаємо: 6 жовтня «Чорноморські новини» вмістили соціальний нарис «...І цвітуть у душі орхідеї» про селище, в якому з-поміж іншого, доброго й оптимістичного, йшлося і про злощасні вагони, в яких десятиліттями живуть (якщо це можна назвати життям) люди. Потім про них розповіли газета «Сегодня», і центральні телеканали — «Новий канал» та «Інтер».

Згадане містечко виникло 31 рік тому, коли в Усатовому почали будувати Колійну машинну станцію 261. Тоді у вагончиках тимчасово поселили перших робітників та їхні сім’ї. Згодом частина першопрохідців одержала впорядковане житло, а решта залишилися чекати своєї черги. Як бачимо — надовго. Житлове будівництво на станції згорнули, а квартирну чергу передали до Нерубайської сільради, якій за адміністративно-територіальним поділом підлягає селище залізничників. Нібито сільрада багатша за залізницю і спроможна забезпечити всіх житлом.

«У мешканців вагончиків, — писала наша газета, — вже діти й навіть онуки повиростали. Над незугарними оселями піднялися дерева, неначе своїми шатами намагаються захистити вутлі дахи, які дедалі частіше доводиться латати. Так і згадується Шевченкове:

Не називаю її раєм

Тії хатиночки у гаї...»

Чи ж отримають мешканці ненадійних прихистків до­стойне житло? Першим на це соціально важливе питання відгукнувся голова Нерубайської сільради Василь Юрковський. У своєму листі на ім’я начальника Одеської залізниці Миколи Луханіна він повідомляє:

«Доводимо до вашого відома, що при вирішенні питання будівництва багатоквартирного будинку в селищі Усатове для робітників КМС-261 Нерубайська сільська рада гарантує виділення земельної ділянки для даного будинку, при умові дольової участі виділення житлової площі для мешканців Нерубайської сільської ради, які потребують поліпшення житлових умов і стоять на черзі при виконкомі Нерубайської сільської ради».

Тим часом на залізниці тривають консультації з приводу вирішення цього питання.

«Чорноморські новини» й надалі триматимуть у полі свого зору долю мешканців усатівських вагончиків.