На багатьох зборах громадян побував голова Одеської обласної ради Микола Пундик.

– Спочатку це була умовна назва «Народний бюджет», – висловлює свої враження Микола Володимирович. – Сьогодні це вже справжній рух, проголошений губернатором Одещини Едуардом Матвійчуком. Що можна сказати про мету і завдання цьо­го проекту? От ми з вами маємо бюджет розвитку, умовно кажучи, 550 мільйонів гривень. За яким принципом розписувалися раніше ці кошти? На розсуд керівників профільних управлінь. Трошки освіті, трошки екології, трошки сільському господарству… потрохи кожному району… Така система теж має право на існування. Але чи туди ми витрачаємо гроші? Це гостре питання, особливо коли грошей катастрофічно обмаль. Зараз формується державний бюджет, тому ясно, що і губернатор, і я майже щотижня буваємо в Києві (в Міністерстві фінансів, в Мінекономіки), щоб залучити державні субвенції. І от таку цікаву річ я почув: якщо весь державний бюджет витрачати тільки на Одеську область, то певних європейських стандартів Одещина досягне за три роки. Але ж бюджет один! От чому цей бюджет має бути народний.

Над самою системою ще потрібно працювати. Але вже на сьогоднішній день ясно: люди в цьому зацікавлені. Зборів з обговорення пройшло вже понад 400. Я сам був на багатьох, лунали дуже слушні пропозиції. Головне: з людьми потрібно говорити, їх потрібно чути. І жодного разу не було такого: от дайте гроші нам, а все інше нас не цікавить. Як приклад: у нас є величезна проблема – відсутність обласної дитячої хірургії. Ми єдина така область в Україні. Я по життю дуже далекий від медицини, але коли бачиш ці статистичні звіти… стає важко. І коли ми говорили про цю проблему, то не було жодного сходу, де б її не підтримали.

Люди реагують, пропонують… Наступний крок має бути таким: людям належить мати можливість не тільки висувати свої пропозиції, але й контролювати, як вони виконуються.