Спільне бажання Маринівської громади – газифікація села, нарешті здійснилося – напередодні Нового року тут не лише ялинка засяяла, а й спалахнув довгоочікуваний голубий вогник.

Чекати такої миті людям довелося тридцять два роки. Перша спроба газифікувати Маринове була невдалою – не вистачило дрібниці – довести кілька кілометрів газопроводу до села. А зроблена частина з часом стала непридатною, і жителі втратили надію. Не чекаючи допомоги від держави, люди наважилися прокласти підвідний газопровід власним коштом. Спільними зусиллями районної і сільської влади, депутатського корпусу, громади та підрядника домоглися того, що менш ніж за рік у селі з’явився газ.

В урочистостях з нагоди пуску в експлуатацію газової мережі взяли участь керівники району, сільський голова Тетяна Писанюк, директор підрядної організації «Газлідер» Микола Слабенко, депутати райради Князь Хачатрян та Микола Кучерявий, представники УЕГГ, депутати сільської ради.

Маринове – згуртоване село, саме завдяки цьому стало можливим подолання багатьох труднощів. А ця важлива подія червоним рядком увійде в його історію. Було відзначено, що велику роль у реалізації задуму відіграли об’єднання усієї громади, виділення для населення кредиту з обласного бюджету за програмою «Власний дім».

Урочисто, під бурхливі оплески було запалено газовий факел.

Своїми враженнями з кореспондентом «ОВ» поділилася мешканка села, місцевий депутат Ольга Чередняк:

– Це справжній подарунок для нас. Ми не очікували, що наша давня мрія так швидко втілиться у життя. Чесно­кажучи, розраховували на два­три роки. Наше село перспективне. Тут багато молоді та діток. Та для того, аби зберегти його, газ був дуже потрібен. Бо чим рік все важче стає заготовляти дрова та вугілля, а навкруги вже майже не залишилося лісосмуг.

Хоча селянам таке необхідне благо обійшлося «в копійчину», вони ані трішки не шкодують, а навпаки – щиро радіють. Їм досі не віриться, що нарешті цивілізація дійшла і до них. Тож новий 2012 рік маринівці згадуватимуть, як початок добрих змін.