Свято мов, приурочене Міжнародному дню рідної мови, який за рішенням ЮНЕСКО щороку відзначається 21 лютого, пройшло в Одесі в інформаційно-бібліотечному центрі універсальної читальної зали центральної міської дитячої бібліотеки імені А. Гайдара.

Центр обслуговує понад 2,5 тисячі читачів, з-поміж яких переважають діти з ближніх шкіл, які, навіть маючи вдома комп’ютери та домашні бібліотеки, залюбки приходять сюди, на вулицю Катерининську, 67, де їм цікаво.

Книжкові тематичні експозиції, зустрічі з письменниками, виставки дитячих малярських робіт, писанок, виробів із пластиліну та з паперу, концерти, міні-вистави, вечори однієї книги, читання вголос — це лише невеличкий перелік заходів, які організовують для читачів бібліотеки працівники інформаційно-бібліотечного центру, під керівництвом Євгенії Стельмах. Зрозуміло, залучаючи до цього школярів і дошкільнят, які разом із старшими братами чи сестрами приходять сюди.

— Пам’ятаєте мудру настанову про те, як треба писати для дітей? Так, як і для дорослих, тільки краще. Відповідно й працювати з дітьми набагато складніше й незрівнянно цікавіше, — каже Євгенія Іванівна. — Впродовж кількох років ми маємо приємність спостерігати, як формується людина, як змінюються її уподобання. І все це завдячуючи мудрій добрій книжці. Ми вчимо дітей підтримувати мову як ознаку своєї культурної приналежності, сприймати її як скарб, отриманий у спадок, який треба зберегти й передати своїм дітям та онукам. А заодно вчимо не зволікати з ви­вченням іноземних мов, адже багатомовність є ознакою освіченості, ключем до взаєморозуміння та взаємоповаги між людьми.

Цього разу в залі було розгорнуто книжково-ілюстративну виставку, присвячену Дню рідної мови. Лунала музика. «Подорож у країну мов» здійснювали, за сценарієм, самі діти. Рідну мову (у віршиках, піснях, невеличких сценках) презентували представники української, російської, білоруської, афганської, арабської спільнот, які живуть в Одесі. До участі в святі були залучені й мешканці тимчасового пункту розміщення біженців.

Українську мову цього разу доручили представити п’ятирічній одеситці Марійці Білянській, яка (щоправда, разом із мамою) вже прочитала не один десяток книжечок і любить перебувати в центрі уваги. Марійка, гарно вбрана в національний одяг, як і годиться, в намисті та в інших дівочих прикрасах, сама була схожа на казкову дівчинку з книжки. Вона розповіла віршика «Рідна книжечка моя», потім охоче продекламувала ще одного, вже англійською, й, підтримана схвальними оплесками учасників свята, поза сценарієм, пританцьовуючи, подарувала глядачам запальну співаночку про «дівчаток-щебетушок, які ладні до праці й до танцю».

Розповіді про шанобливе ставлення до мови, до книжки прозвучали в численних виступах учасників свята. І дорослих, і дітей. Федір Ковалевич, голова національно-культурного об’єднання «Бєларусь», за дорученням активістів діаспори, передав бібліотеці дарунок — стосик видань рідною мовою, який доповнив доволі пристойне зібрання білоруської художньої літератури, що є в розпоря­дженні бібліотеки. Вітання ж дарувальник передав українською, тим самим висловлюючи щиру повагу до землі, яка стала для нього рідною.