28 лютого відбудеться чергова сесія міської ради, у порядку денному якої — проект рішення «Про узгодження матеріалів обґрунтування необхідності розширення території Одеського зоопарку загальнодержавного значення». Межі звіринця мають намір розширити за рахунок колишнього Старого кладовища, де сьогодні — Преображенський парк (колись імені Ілліча).

З ініціативи громадської ради при облдерж­адміністрації відбувся «круглий стіл», на якому йшлося про ситуацію навколо Одеського зоопарку та колишнього Першого міського кладовища.

— Танці на могилах тривають вже 70 років, — зазначила представниця Одеської обласної общини греків Ірина Голобородько. — У жодній культурі світу не ставляться так презирливо до праху своїх предків. Грецька діаспора порушує питання щодо відновлення храму Всіх Святих і створення меморіального парку на цій території.

У відкритому листі, адресованому одеському міському голові О. Костусєву, послу Чеської Республіки І. Почуху, начальнику управління з охорони культурної спадщини ОДА Н.Штербуль, який поширюють учасники руху «Порятуємо Одесу!», говориться про занепокоєння городяни ситуацією, що склалася навколо Першого кладовища. Автори листа розцінюють існування і функціонування на могилах різних так званих «культурних» і розважальних закладів та споруд (зоопарку, дитячих майданчиків, пивної, шашличної, «кімнати сміху», «стриптиз-шоу») як акт вандалізму, приниження пам’яті про предків.

Відкрите звернення — це заклик-вимога не допустити осквернення Старого кладовища, узяти його територію на державний облік і під охорону управління культурної спадщини та створити там мемо­ріальний парк усіх Великих Одеситів, чий прах покоїться на цьому місці й понині. А тут, на Старому кладовищі, свій вічний спочинок знайшли такі знамениті люди, як генерал Ф. Радецький, засновник одеської гілки де Рібасів — Фелікс де Рібас і його нащадки, генерал М. Каменський, поет і офіцер Л. Пушкін, генерал І. Сабанєєв, зірка німого кіно Віра Холодна, тисячі інших одеситів, які будували наше місто, творили його культуру…

З архівних матеріалів та досліджень відомо, що це кладовище — перше з часів заснування й освоєння Одеси. Воно увібрало в себе, як тоді було прийнято, кілька різних за конфесіями цвинтарів: християнське, караїмське, магометанське, іудейське, а також чумне кладовище і ділянку для самогубців. Найбільшу ділянку займало християнське кладовище, на вході до якого був один із перших православних храмів міста — собор Всіх Святих. У страшних в усіх сенсах 1930-х роках Перше міське кладовище було за­крите й пограбоване. Храм зруйнували.

Збір підписів проти розширення зоопарку за рахунок кладовища триває.