У блакитному весняному небі – невеликий літак. «Із днем визволення, Одесо!» – говорив напис на полотнищі, що майоріло прикріплене до літального апарата. Літак кружляв спочатку над Алеєю Слави, потім – над площею 10­-го Квітня. Цей весняний день у 1944 році Одеса зустріла у квітах і сльозах радості: воїни Червоної Армії вибили окупантів з міста!

Урочиста колона, вінки й букети, почесна варта на Алеї Слави. Теплі слова на адресу ветеранів. Це добра традиція нашого міста.

– Хочеться привітати і знову сказати слова вдячності тим, хто у вже далекі сорокові роки минулого століття захистив наше прекрасне місто і здобув перемогу у великій війні, – відзначив губернатор Одещини Едуард Матвійчук. – Молоде покоління ми виховуватимемо на їхньому подвигу.

– Безмірна вдячність тим небагатьом ветеранам, які ще залишилися живі. Дай Боже їм здоров'я та ще багатьох років життя, – додав голова обласної ради Микола Пундик. – Я впевнений, що 10 Квітня завжди залишатиметься великим святом!

Тим часом у парку Перемоги готувався «Фронтовий привал». Із динаміків звучали то музика, то вірші, то безсмертний голос Левітана. Хтось із малят із захватом вивчав гармату­гаубицю при вході до парку. Трішки далі – сцена для виступів, столи із частуванням, із фронтовими 100 грамами. Тут ветеранів вітали не тільки керівники міста й області, але й віце­прем'єр­міністр України – міністр інфраструктури Борис Колесников, що відвідав цього дня Одесу.

– Від усієї душі хочу привітати вас із цим знаменним днем, – підняв тост Борис Вікторович. – Хочу побажати здоров'я. Хай ваші діти, онуки та правнуки тішать вас щодня, розбудовуючи нашу країну, роблячи її сильнішою та прекраснішою!

Звучав оркестр, проспектом Шевченка крокувала колона студентів Морської академії. А 68 років тому по вулицях міста йшли визволителі. На згадку про це в небо злетіли 68 голубів – вісників миру.