Народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна презентувала представникам малого та середнього бізнесу Одещини аналітичну доповідь «Зелена книга малого бізнесу в Україні», підготовану за участі Інституту власності і свободи, Міжнародного фонду «Відродження» та інших організацій.

«Зелена книга малого бізнесу в Україні» — проект, покликаний підказати українським підприємцям реальні шляхи вирішення проблем. «Це посібник для підприємців, з допомогою якого вони можуть орієнтуватися в океані бізнесу, у податковій системі, у системі страхування», — зазначив на зустрічі з народним депутатом Олександр Сомов, підприємець і керівник Суворовської районної організації «Фронту змін».

— Сьогодні держава не лише не підтримує, але й заважає малим підприємцям, — вважає Ксенія Ляпіна. — Кількість залучених до малого бізнесу українців скоротилася за останній рік більше ніж на мільйон.

Автори проекту зазначили, що подарують «Зелену книгу» кожному, у кого є владні повноваження у сфері малого бізнесу, оскільки у цій царині склалося критичне становище. Необхідно змінювати державну політику у цій сфері, тим більше, що «докерували» вже до того, що українська економіка сьогодні входить у число найгірших економік світу.

За словами народного депутата, «Зелена книга малого бізнесу в Україні» включає дві головні теми: оподаткування і пенсійну систему.

— Цілі галузі української економіки монополізовані. Величезні нарахування на заробітну плату, яких нема ніде у світі, змушують працедавців діяти в тіні, — зазначила вона. — Існує такий порівняльний показник, як обсяг коштів у відсотках від ВВП, які розподіляються через бюджет. Наш уряд весь час доповідає, що цей показник у нас середній — приблизно 28 — 30%, ми перерозподіляємо його через бюджет, і у нас все в порядку. Насправді цей перерозподіл відбувається через державний бюджет, і якщо до нього додати бюджет Пенсійного фонду, то виходить, що перерозподіляється близько 50%, а це критичний показник. Це свідчення того, що економіка — в критичній ситуації, адже ВВП — це нарощуваний продукт, додана вартість, створена всією економікою, коли ж половину доданої вартості забирає рідна держава, економіка перестає працювати. Це підтверджується статистикою. З початку року зупинилося зростання промислового виробництва, зупинилося зростання ВВП. Прогнози — наші і зовнішні — зменшують до 3% можливе зростання ВВП у 2012-у. Для країни, що розвивається, 3% — це ніщо, це мінус, тим більше, що інші країни, які розвиваються, за цей час значно просунулися вперед. В роки фінансової кризи ми впали дуже глибоко — десь на 15%, і ми дуже повільно повземо до того, щоб вибратися хоча б на той рівень, який був до кризи.

Відповідаючи на питання щодо пенсійної системи, Ксенія Ляпіна зазначила, що солідарна система пенсійного страхування в Україні — це те ж саме, що й МММ, тільки на державному рівні.

— За тієї демографічної ситуації, яка існує у всіх європейських країнах, і в Україні особливо, ця система — банкрут, вона нежиттєздатна. Відбувається так звана зворотна піраміда — наступне покоління малочисельніше від попереднього. Наша ж система пенсійного страхування завжди була розрахована на те, що майбутнє покоління буде більшим, ніж попереднє. Сьогодні на одного працюючого, який платить внески до Пенсійного фонду, припадає 0,9 пенсіонера. Для порівняння: у Німеччині троє працюючих повинні забезпечувати одного пенсіонера. За такої системи солідарного страхування наш пенсіонер завжди буде бідним. Більше того, існує ризик, що через 20 — 30 років ми не отримаємо жодних пенсій взагалі.

Фактично, існуюча солідарна система сама себе знищує при нинішній демографії, і ми це спостерігаємо щороку на дефіциті Пенсійного фонду, на збільшенні пенсійного віку. Все одно це не вирішує дефіциту ПФУ — він зростає, а пенсії залишаються низькими.

Ксенія Ляпіна запропонувала як альтернативу накопичувальне страхування. За її словами, це більш зрозуміла система, тому що кошти не розчиняються, а інвестуються.

Підприємці, присутні на презентації, стверджували, що з кожним роком дедалі складніше в Україні займатися бізнесом. Ставки на розмитнення вантажів дуже високі. Собівартість товару зростає, покупців меншає.

Журналісти поцікавилися у народного депутата Ксенії Ляпіної, що вона думає з приводу пожеж в Аркадії, коли горять розважальні заклади на березі моря. Народний депутат переконана: ці події безпосередньо пов’язані з переділом власності, це не збіг і не випадковість. «У людей забирають бізнес, і такі процеси йдуть по всій Україні, — обурюється народний депутат. — Ще два роки тому ми не вірили, що можуть повернутися смутні

1990-ті. Але, на жаль, це сталося».

— «Євро-2012» також не принесло Україні очікуваних дивідендів, а навпаки — стало провальним, — вважає Ксенія Ляпіна. — Коли Україна разом з Польщею отримала право провести ігри чемпіонату Європи з футболу, користь від цього заходу вбачалася у таких напрямках: залучення у нашу економіку значних закордонних інвестицій і зростання іміджу країни. Обидві ці позиції безнадійно провалені. Ніяких іноземних інвестицій в українську економіку у зв’язку з проведенням чемпіонату не надійшло. Майже вся підготовка проводиться за рахунок держави, за винятком стадіону в Донецьку, збудованого коштом Ріната Ахметова. Дві третини грошей, що вкладаються у підготовку чемпіонату, розкрадаються. Та й репутація України в очах закордонних вболівальників добряче підмочена через небачену дорожнечу на готелі.