Перукар повинен навчатися півтора року – чи досить місячного курсу? Варто продовжувати зовнішнє облицювання стіни, не розпочинаючи внутрішньої обробки? За наукою, за досвідом – не можна. Але в епоху загальної халтури можливо все. І це дуже засмучує директорку Одеського вищого професійного училища сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія» Світлану Петрівну Пипич.

Уже 67 років училище готує фахівців за професіями: кравець, закрійник, модельєр­конструктор, перукар, візажист, майстер манікюру та педикюру, радіотехнік із обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури. Готує попри труднощі.

Одна з першорядних проблем – ослаблена матеріально-­технічна база. Завдяки допомозі опікунської ради за останні три роки Світлані Петрівні вдалося оновити 50% устаткування. А решта?

– У бюджеті закладено тільки кошти на зарплату та стипендію, – розповідає Світлана Пипич. – У радянський час усі статті повністю фінансувалися: і комунальні платежі, і відновлення матеріально­технічної бази, проведення заходів, гуртки. Сьогодні все це зведено до мінімуму, а деякі статті, зокрема оновлення обладнання, не фінансуються зовсім. Скільки ж можна жити радянськими запасами?

Іншою вельми важливою проблемою є працевлаштування випускників. Багато хто працює не­легально, і це вже проблема державна. Підприємствам просто невигідно оформляти працівника – через податки.

– Салон повинен відповідати певним вимогам. А зараз? «Зачу­хане» приміщення, два крісла – і написано «Салон», – розповідає Світлана Петрівна. – Потрібно запровадити обов’язкову атестацію салонів, і тоді у них з’явиться відповідальність за свої кадри.

Більше того, власники таких скороспілих салонів часто не знають навіть, що таке лізоформін (дезінфікуючий засіб для інструментів), що говорити про гігієну…

Відкриваються сумнівні курси перукарів, майстрів педикюру та манікюру, які обіцяють навчити будь­кого охочого буквально за місяць, а то й менше. Сертифікати таких «навчальних закладів», говорить С. Пипич, не мають жодної сили. А дипломи державного зразка ОВПУ сфери послуг НУ «ОЮА» цінуються як тут, так і за кордоном.

Училище щороку приймає 300­400 чоловік на перший курс. Випускники ОВПУ сфери послуг працюють у найкращих ательє, салонах, перукарнях. Багато хто відкриває власні підприємства. Знаходять роботу і радіотехніки. Завдяки колективу ОВПУ та його директорці Світлані Петрівні Пипич держава забезпечена висококваліфікованими кадрами у сфері послуг. Але питання в тому, чи можна розраховувати тільки на ентузіазм і відповідальність директорів і викладачів? Чи не час об’єднати зусилля, а не полишати училища на межі виживання?