Травневі дощі, які зазвичай породжують оптимістичні агрономічні прогнози, цієї весни недостаньо напоїли землю у Роздільнянському районі. У деяких місцях тільки пил прибили. А з врахуванням того, що їм передували посушлива осінь і люті безсніжні морози минулої зими, сподівання на врожай аж ніяк не райдужні.

– На багатьох полях ґрунт уже висох і потріскався. Вибірковий об'їзд площ, засіяних озимими культурами, наприклад, у Єреміївській, Новоукраїнській сільрадах, показав, що і у великих фермерів­сільгоспвиробників, і в господарів­одинаків стан посівів змушує бажати кращого, – говорить головний фахівець відділу маркетингу продукції рослинництва і тваринництва, її переробки і закупівлі управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Вікторія Васильєва.

Ячменю вдасться зібрати мало: майже 80% його загинуло, і пересівання не допомогло. А той, який уцілів, – не для продажу, оскільки його може вистачити аграрієві тільки на насіння для наступної сівби. Трохи краще зійшла пшениця. Її обсягів вистачає на те, щоб розрахуватися з пайовиками. У порівнянні з попереднім роком урожай гірший. Але минулого літа, коли зерна вродило більше, величезна частина хлібних масивів полягла під час грозових дощів. Тому і зібрано було менше за потенційно можливе.

У квітні кожен господар здійснював пересівання за власні кошти. Але сподіваючись одержати обіцяні дотації. І от, нарешті, відкрито рахунок, до хліборобів повинні надійти гроші!

… Із запізненням майже на три місяці, як зауважують фермери. Причому відшкодування стосується пересівання тільки культур зернової групи, а на технічні, наприклад, соняшник, дотації не поширюються. Залишається тільки похитати головою: яка ж це підтримка сільгоспвиробника?! Втім, від допомоги ніхто не відмовляється, але це ж усім зрозуміло, що 150 гривень, що видаються за пересівання одного гектара, недостатньо, щоб компенсувати реальні витрати на переорювання ґрунту, повторне підживлення, закупівлю насіння. Це приблизно п'ята частина зазнаних витрат. Решта? – Шукай де знаєш, якщо хочеш вижити.