«Прапор (стяг, знамено) – тканина прямокутної форми, що має вигляд полотнища одного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням. Співвідношення ширини до довжини – найчастіше 2:3. Щодо своєї приналежності прапори бувають державними, міжнародними, територіальними (міст, регіонів, автономій тощо)».

Таке узагальнене визначення прапора (стягу, знамена) як певного символу подає «Енциклопедія українознавства для школярів і студентів» (Київ, вид. «Сталкер», 1999, серія «Золота криниця знань»). Щоправда, як вважають геральдисти, прапор і знамено – поняття далеко не рівнозначні. Знамено, стяг мають звуженіше, індивідуальніше, часто, ще з часів руських князів, персоніфіковане значення. Під власний стяг той чи інший князь «стягував» до себе перед початком військових дій воїнів і озброєне ополчення з селян та ремісничого люду.

Прапор же – термін узагальненіший, символ державності, що поєднує й характеризує увесь народ, його історію, а не окремо взятий регіон чи індивіда, нехай навіть найвидатнішого.

У новітній історії України Державний прапор у вигляді полотнища з двома однаковими смугами – синьою, що символізує чисте небо, ріки і моря нашої землі, та жовтою (ознакою золотавих вітчизняних ланів, налитих хлібним колосом), – а також порядок розташування кольорів, вперше був затверд­жений урядом УНР 14 березня 1918 року. А 28 січня 1992 року, у зв’язку з розвалом СРСР і проголошенням Україною незалежності, Верховна Рада ухвалює постанову, в якій говориться: «Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище з двох однакових за шириною смуг, розташованих горизонтально: верхньої – синьо­го кольору, нижньої – жовтого кольору, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Таким чином синьо­жовте полотнище змінило як державний символ червоно­синій прапор вже колишньої УРСР.

Хоча, на думку автора цих рядків, на нашому Державному прапорі мали б знайти своє відображення ще й трьохсотлітня історія найвірніших лицарів свого народу – козаків, чиє добре організоване і вишколене військо й сьогодні залишається для сучасних Збройних сил символом мужності, згуртованості, винахідливості, самопожертви в ім’я віри і справедливості. Між іншим, саме основні кольори прапорів козацького війська – малиновий та червоний – тривалий час уособлювали собою державність, до якої прагнули наші пращури. Так, козацький літопис Самійла Величка свідчить, що під час обрання Богдана Хмельницького гетьманом йому разом з булавою і печаткою війська була вручена «хорогов королевская златописанная барзо красная». Та й народні пісні тих часів свідчать: «Гей там, на горі, Січ іде, та й малиновий стяг несе…» На засіданні Верховної Ради 28 січня 1992 року розглядався і альтернативний варіант – прапор з трьох смуг. До синьої та жовтої пропонувалося додати малинову як символ українського козацтва. Але, на жаль, цю ідею було відкинуто. Ну а День Державного прапора України встановлено Указом Президента 2004 року. Відтоді він відзначається перед Днем незалежності України, тобто щорічно 23 серпня. За традицією, пов’язаною з цим святом, сьогодні повсюдно в країні відбудеться урочисте підняття Державного прапора України.