Ім’я Сергія Борисовича САНДУ знайоме нашим читачам за попередніми публікаціями. На посаді головного лікаря Красноокнянської центральної районної лікарні він пропрацював 29 років, і ось уже півроку, як він очолює аналогічну установу охорони здоров’я у Комінтернівському районі. Ми поцікавилися у нього, як ідуть справи на новому місці.

– Ви знаєте всіх своїх колег на цій посаді в Одеській області. Хтось іще працював так само довго?

– Мабуть, ніхто. Але весь цей час я прагнув не поривати з практичною хірургією, хоча бувало часом дуже важко: встигати вирішувати господарські, фінансові, організаційні, кадрові питання, а, коли необхідно, ставати і за опера–ційний стіл, зокрема за нічними викликами. В результаті – серцевий напад. Довелося якийсь час полікуватися. Лікар сказав мені, що це несумісні речі: головний лікар і практична хірургія, саме через навантаження. Я дослухався до цієї поради, але, будучи в душі хірургом, не зміг довго втриматися, адже в роки навчання та початку практичної роботи мріяв домогтися певних успіхів на ниві хірургії, заглибитися в неї, досягнути певної досконалості. Згодом знову почав займатися хірургією, бо це була потреба професіонала, потреба душі.

– Наскільки змінилася лікарня у Красних Окнах за роки Вашої роботи?

– Бюджет Красноокнянського району та Комінтернівського району – різні речі. Проте, все–таки, ми прагнули багато що зробити. Лікарня має 120 ліжок, у Комінтернівській зараз – 195. Постійно підтримували всі відділення у робочому стані. Збудували пологове відділення, можна сказати, найкраще в області, принаймні, таким його вважали два роки тому. Газифікували лікарню, спорудили восьмиквартирний житловий будинок для медиків.

– Ваш досвід, безперечно, послугує розвиткові охорони здоров’я і в Комінтернівському районі. І вже є позитивні відгуки. Які пріоритетні завдання Ви ставите перед собою тут?

– Хотів би відзначити, що ситуація в Комінтернівському районі має контрасти. З одного боку, є ФАПи, подібні до яких я бачив тільки по телевізору, а з іншого – є й такі, яких уже немає в Красноокнянському районі. Але ж і там, і там – люди. Моє завдання, як головного лікаря, створити в усіх населених пунктах нормальні умови і для роботи медиків, і для обслуговування пацієнтів.

Щодо самої районної лікарні, то у ній потребують ремонту всі відділення, крім пологового. Інфекційне відділення взагалі треба закрити і спорудити новий будинок. Він давно вже не відповідає жодним нормам. Для цього готуються кошторис і проект. Проблемним є й неврологічне відділення. Хотів би відзначити, що у попередні роки в лікарні дуже багато було зроблено, але, разом з тим, є й нерозв’язані проблеми. Зараз ремонтуємо гінекологічне відділення. Плануємо відремонтувати дах над хірургічним.

У Первомайському ФАПі йде ремонт, сподіваємося років із п'ять не повертатися до цієї теми. На порядку денному і ремонт ФАПу у Кіровому. Усе це робиться за рахунок «Народного бюджету».

Турбує мене також те, що у поліклініці постійно великі черги, особливо в серпні та вересні. Тому і над цією проблемою зараз думаємо, радимося, які шляхи її розв’язання обрати.

Є ще одна велика проблема. У зв’язку з переданням ФАПів та амбулаторій на баланс ЦРЛ необхідно технічно розділити використання та облік електроенергії, тепла і води. До настання зими цю проблему також потрібно закрити. Щодо благоустрою території райлікарні, то плануємо паркову зону створити на вільному майданчику, де буде споруджено інфекційне відділення.

Загалом, планів багато. Мені тут цікаво й хочеться ще щось корисне створити. Адже працюю я заради людей.