У ці жовтневі дні відбувся перший в Україні випуск аварійних комісарів, яким надалі належить визначати обставини страхових випадків та розмір збитків у сільському господарстві. Підготовка таких фахівців, сподіваються експерти, значно посприяє розвитку та вдосконаленню державної програми підтримки агрострахування.

Потреба в аварійних комісарах в Україні назріла давно, але весь час питання, пов’язане з їхньою підготовкою, не вирішувалося. Чи то страховий ринок не демонстрував достатньої активності, чи аграрії не вбачали необхідності в існуванні ще однієї проміжної ланки, представники якої за свої послуги теж вимагатимуть грошей. У результаті й так недешеве агрострахування різко подорожчає.

Так було до лютого нинішнього року, коли Верховна Рада змогла ухвалити закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». У ньому чітко зазначено: аварійні комісари в Україні мають бути, і в липні розпочалося їх підготовка. Безпосередню участь у розробці відповідної навчальної програми взяли спеціалісти проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні».

На перші курси, що відкрилися при Національному університеті біоресурсів та природокористування, записалося 33 особи. Переважно це люди зі знанням справи та відповідною практичною підготовкою. Більшість з них мають агрономічну освіту.

Слухачі представляють 14 страхових компаній та трьох страхових брокерів. За інформацією старшого викладача університету Наталії Герасименко, «на ринку агрострахування всі вони посідають лідируючі позиції». Це, зокрема, «Оранта», «Провідна», «UNIQA», ТАС, «PZU Україна», «Українська аграрно-страхова компанія», «Агроризик», «Оранта-Січ», «Дедал». Серед слухачів є також приватні підприємці.

Навчальний курс перевищив 190 годин. Складався як з теоретичної частини, так і з практичних занять, що проходили на полях науково-дослідного господарства «Великоснітинське», неподалік Києва. Самі слухачі визнають: на аварійних комісарів покладається особлива роль. Вони покликані кардинально поліпшити ситуацію на агростраховому ринку, бути об’єктивними експертами.

Та чи можливо це в українських реаліях, де часто діє принцип — хто платить гроші, той і замовляє музику? Виявляється, можливо, але за умови, що слухачі стануть експертами, справді незалежними від страхових компаній та сільгоспвиробників. Для цього, не варто вступати в трудові відносини з замовником. Оптимальний варіант — оплата роботи державою. Лише в такому разі комісар втрачає фінансову прив’язку до страхової компанії та страхувальника й справді стає незалежним. Такий механізм з успіхом працює в Туреччині, Іспанії, США.

Однин з важелів, що обумовить незалежність аварійного комісара, — гідна оплата його праці. Щоб забезпечити якісну перевірку, експерт упродовж дня повинен обстежувати не більше 600—800 гектарів. Але в гонитві за «довгою гривнею» на практиці об’їжджають значно більші площі. Часто огляди здійснюють, не виходячи з машини. Звідси й низька якість роботи. Якщо експерт матиме гарантовану плату, то думатиме не про гроші, а про відповідальність і об’єктивність.

Водночас виникає логічне питання: скільки аварійних комісарів потрібно Україні? Щодо цього існують різні думки. Втім, спеціалісти сходяться на одній: перші 33 випускники не зможуть повною мірою задовольнити попит ринку на таку професію. Тим паче, що багато з них по завершенні навчання та отриманні відповідних сертифікатів повернуться на роботу у свої страхові компанії.

Офіційних даних щодо потреб в аварійних комісарах в Україні поки що нема. Тому доводиться орієнтуватися на думку спеціалістів агрострахового ринку. Одні вважають, що достатньо від 50 до 100, інші керуються принципом: чим більше, тим краще. Тоді фахівцям з Києва не доведеться їздити по всій Україні. Скажімо, в Канаді, у кожній місцевості є свій експерт. Він там живе і йому не треба доводити, що був град чи сильний дощ з вітром.

Потреба в підготовлених аварійних комісарах багато в чому визначатиметься успішною реалізацією програми субсидованого страхування. До слова сказати, вона нині­шнього року відродилася, на що держава виділила 70 млн гривень. Очікується, що такий підхід пожвавить агростраховий ринок. Подальший розвиток залежить, зокрема, і від майбутнього самих курсів.

Наталія Герасименко переконана: наступний набір доведеться розширити, на черзі — інші експерти, яким потрібні поглиблені теоретичні знання та практична підготовка.

Символічно, що курси завершуються до початку сезону страхування озимих культур. Це означає: аварійних комісарів очікує не один, а одразу два іспити. Окрім викладачів, які перевірять набуті теоретичні знання, найближчим часом їх екзаменуватиме ще й поле.

Національний прес-клуб «Українська перспектива».