Чи не найблагороднішою справою на землі є будування. Це єдиний шлях розвитку, поліпшення життя. Саме таку дорогу обрав Сергій Романович Чайчук — людина чуйної душі, активної громадянської позиції, гідний син своїх батьків-педагогів, прекрасний сім’янин і професіонал обраного фаху.

Талановитий організатор виробництва Сергій Чайчук сьогодні очолює компанію «САС», яка є впливовою фігурою на ринку бу­дівельних послуг нашого краю. Найбільшим здобутком компанії стало зведення мікрорайону «Райдужний», що на околиці Одеси, де оксамитові виноградники килимом стеляться до міста. Красиві і добротні 10-, 15- та 16-поверхівки внесли свіжий барвистий акцент в архітектурне обличчя нашої Перлини біля моря. Тисячі новоселів знайшли в них омріяне, зручне і, що дуже важливо в наш час, доступне за ціною житло. Дбаючи про людей, які мешкатимуть тут, забудовники подбали, щоб у мікрорайоні залишалося достатньо території для дитячих майданчиків, зелених насаджень і квітників, тінистих алей і фонтанів... Творці «Райдужного», під керівництвом Сергія Романовича, все роблять так, як для себе, так, щоб кожен житель мікрорайону почувався затишно і комфортно.

Сьогодні Сергій Чайчук приймає вітання з нагоди шістдесятиріччя. Прекрасний вік! З одного боку — це вершина, з якої відрадно оглянути зроблене. Кажуть, час вимірюється хвилинами, а особистість — вчинками. Вчинки Сергія Романовича — вагомі. Прожитті роки віданні творінню, будівництву. За його плечима — зведення комплексу з обробки хімічних вантажів в Іллічівському морському торговельному порту, адміністративних будівель «Укрексімбанку» в Тернополі та Ізмаїлі, готель «Лондон» в Одесі — всі вони стали окрасою міст. Окрім вже згаданого мікрорайону «Райдужний» — багатого інших житлових будинків і в обласному центрі, і в Южному.

Як кажуть, кожен чоловік має не тільки будинок збудувати, а й сад посадити, сина виростити. З будинками, як уже зрозуміло з цієї коротенької оповіді, сьогоднішній ювіляр справляється на «відмінно». Та й з іншими призначеннями чоловіка на Землі впорався не згірше — і сад плодоносить, і донька Ольга та син Дмитро (який, до слова, пішов батьковими стопами, обрав фах будівничого) вже п’ятьма внуками порадували.

Кожна людина залишає слід на землі і своєю пам’яттю про тих, кого вже нема, своїм вмінням, як написаного у заповідях, шанувати батька свого і матір свою. І тут за Сергія Романовича також говорять вчинки. Торік в Одесі було започатковано, як знають читачі «ЧН», конкурс вчителів-україністів. І цей конкурс — данина пам’яті про батька-педагога — Романа Даниловича Чайчука, зорганізований і проведений з допомогою надійної половинки Сергія Романовича — Наталії Олександрівни, господині Українського дому Одеси.

Шістдесят. Це та висота, з якої добре видніються нові обрії, нові проекти. Тож від щирого серця зичимо Вам, Сергію Романовичу, щоб увесь отой виднокіл, всі ті задуми, які бачаться Вам на ньому, принесли багато-багато радості від втілення запланованого. Здоров’я Вам, міцнішого за арматуру, успіхів на обраній ниві, любові і злагоди у родині, пошани від людей і ще багато щасливих десятиліть!