До участі у вуличних протестах вже готові вдвічі більше українців, ніж під час Помаранчевої революції. Якщо точніше, то готовність особисто брати участь у протестних акціях висловили 35% населення, не готові до цього — 51%, а ще частині було важко визначитися з відповіддю. Такі результати загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи», проведеного спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

Докладніше про результати дослідження рівня протестних намірів громадян — у розмові кореспондента «Еxspres.ua» з аналітиком «Демініціатив» Олексієм СИДОРЧУКОМ.

— 35% громадян, готових вийти на вулиці, — це мало чи багато?

— Це доволі високий показник. До прикладу: події Помаранчевої революції, за приблизними підрахунками експертів, активно підтримувало лише 15% українців. Отже, 35% готових вийти на вулиці — це більш ніж досить, аби такі протестні акції змінили навіть історичний напрям розвитку країни.

Якщо врахувати, що населення нашої держави становить 45 мільйонів осіб, то 35% — це близько 16 мільйонів громадян! Якби на вулиці вийшло стільки людей, то супротив влади просто не мав би сенсу.

— У чому ж причина такої радикалізації настроїв?

— З нашого опитування стало зрозумілим, що, на думку громадян, у більшості сфер становище в Україні погіршилося. Найгостріше це відчутно у рівні цін і тарифів — тут погіршення зазначило 75% населення, в упевненості громадян у завтрашньому дні (54%), в економічному становищі України (52%), у рівні стабільності (51,5%).

51% вважає, що погіршилася ситуація у ставленні людей до влади, 50% — в охороні здоров’я, в оплаті праці та в ситуації у країні загалом. Чимало респондентів зауважило погіршення у ставленні влади до людей (46%), у ситуації в країні загалом (50%), у ситуації зі злочинністю (44%), а також у міжнародному іміджі України (41%). Причому жодної сфери, де б переважали зміни на краще, українці не помітили.

— А що має статися, щоб це невдоволення переросло у реальні протестні дії?

— Розчарування людей владою нашаровується з кожним роком, з кожним місяцем. І якщо у 2013-у нас чекатиме поглиблення економічних проблем, зростання заборгованості із зарплат, скорочення соціальних виплат, то врешті-решт люди не витримають і теоретична готовність до протестів переросте у практичні дії.

Повірте, наївні ті, хто думає, що українці здатні терпіти вічно. Вони вже бачать, що обіцянки чиновники не виконують і не планують цього робити. До того ж очевидно: єдине, що може кардинально змінити ситуацію ще до президентських виборів 2015 року, — це масовий народний спротив. І досить лише кількох непродуманих кроків керівників держави, щоб чаша народного терпіння переповнилася.

До речі. Центр Разумкова увійшов до числа 150 найкращих аналітичних центрів світу, посівши 84-е місце. Центр Разумкова також увійшов до числа 100 найкращих аналітичних центрів за межами США (58-е місце).