«Маг, який засунув кінематограф у капелюх і витягнув з неї кіно», — так кажуть про Жоржа Мельєса, одну з найзагадковіших постатей в історії великого екрана. Між 1896 і 1913 роками він створив 520 фільмів, де виступив і продюсером, і кінопрокатником, й актором. А вперше Мельєс використав кінокамеру для того, щоб розповісти постановочну історію, для якої він придумав безліч спеціальних прийомів. Саме ці трюки лягли в основу сучасних спецефектів.

У рамках фестивалю «Французька весна» в Одеській філармонії відбувся унікальний кіноконцерт — показ кращих короткометражних фільмів кіногенія в супроводі його прямих нащадків.

Ексклюзивну програму із 16 стрічок великого француза супроводжували, як і в ті далекі часи, коли вони були створені, тапер та оповідач. Оригінальну живу звукову доріжку — імпровізацію на піаніно і мелодекламацію — виконували правнуки Жоржа Мельєса — Марі-Елен Леріссі та Лоранс Леріссі. Саме вони, подорожуючи світом з цим кіноконцертом, дарують шедеврам свого прадіда звук. Марі-Елен зазвичай коментує те, що відбувається на екрані, і навіть озвучує «німі діалоги» під акомпанемент на фортепіано від Лоранса.

«Ще в дитинстві я вивчила тексти фільмів напам’ять. Це було дуже легко і весело, у формі гри, в яку ми часто грали з дідусем. Коли мені сповнилося 18, у сімейному колі вирішили, що тепер я відповідаю за подальшу долю спадщини Жоржа Мельєса, — розповідає правнучка генія. — З кінця 1970-х ми з дідусем стали супроводжувати покази Мельєса читанням текстів та грою на фортепіано. Працювали з різними піаністами, а потім виріс Лоранс, і «Шоу Жоржа Мельєса» знову стало суто сімейною справою...»

Як склалося життя кіногенія? Не закінчивши середньої школи, Жорж Мельєс змушений був працювати на взуттєвій фабриці свого батька. Після одруження в 1885 році переїжджає до Лондона, де вивчає мистецтво фокусників та виготовлення різних механізмів. У 1888-у майбутня зірка кіно викуповує на торгах будівлю театру Робер Уден, де організовує вистави магії, невеликих феєрій та акробатики. Для виконання багатьох трюків Жорж сам створює необхідні пристосування. Набуті у ті часи знання пізніше знадобилися йому при розробці спецефектів для своїх фільмів…

Після знаменитого показу «рухливих картинок» братів Люмьєр у паризькому Гран Кафе, який вважається офіційною датою народження кіно, Мельєс вирішив будь-що викупити новітній диковинний апарат. Однак Люмьєри відкинули його пропозицію. Тоді Жорж за кресленнями англійського оптика Вільяма Пола виготовив власний «кінетограф» і здійснив свою мрію — теж почав знімати фільми!

Перші картини Мельєса не відрізняються оригінальністю і багато в чому копіюють перші фільми братів Люмьєр або ж зводяться до демонстрації різних фокусів. Однак вагомий внесок у розвиток мистецтва кінематографа він усе ж привніс, коли в 1896 році вирішив створити театрально-видовищне кіно — трюковий фільм.

Основу розважального кіно Мельєса становила ілюзія, що створювалася комбінацією різних прийомів, частково запозичених у театру (макети, манекени, піротехніка). І все ж Мельєс придумав і кінематографічні прийоми: трюк із зупинкою камери, подвійне експонування (просте, багаторазове, на чорному тлі, за допомогою затемнення), роз­пливчастість зображення і зйомку в русі.

Та після 1919-го раніше вельми активна діяльність Мельєса згасає, а останні свої фільми він уже знімає для компанії Шарля Пате. Після банкрутства власної кіностудії відкриває Естрадний театр у Монтре, а з 1925-го — торгує іграшками на паризькому вокзалі Монпарнас. З 1932 року живе в будинку престарілих в Орлі. Помер Жорж Мельєс 21 січня 1938-го…

Його оригінальні плівки були знайдені, реставровані і змонтовані завдяки роботі асоціації «Les Amis de Georges Miliиs». У 2011-у на честь 150-річчя від дня свого народження Жорж Мельєс був занесений до списку «Національної пам’яті» Франції…

Завершився вечір гучними аплодисментами великому майстру кіно, його нащадкам та… одеському студенту-політологу ОНУ ім. І. І. Мечникова Семену Постолову. На знак поваги юнак подарував Марі-Елен срібний кулон власного виробництва — повний місяць, у якому застряг літальний апарат, — точнісіньке відображення кадру з відомого фільму її прадіда «Подорож на місяць». Браво всім!