Посилання на економічну кризу і занепад виробництва стали своєрідною особливістю нашого сьогодення і суспільства. Як не прикро, причин для нарікань вистачає. І все-таки, заради об’єктивності, слід сказати, що «не все так погано в нашому домі»: десь мають місце негаразди, а десь спостерігаються зрушення на краще. Прикладом позитивних змін став і колишній ВАТ «Кодимський консервний завод», який після довгих років невизначеності подальшої долі трохи більше, ніж рік тому, знову запрацював, отримавши нову назву – ТОВ «Соковий завод Кодимський», нове керівництво і нові перспективи. Директор підприємства Олег Олександрович Лавров, хоч і мешкає в Києві, до долі заводу не байдужий. Від самого початку доказом зацікавленості були значні капіталовкладення, які новий господар здійснив у виробництво: реконструйовано котельню, здійснено перехід від мазутного на біопаливо, збудовано і обладнано цех для виготовлення і сушіння альтернативного палива – дров’яної тріски; налагоджено виробництво фруктово-ягідного пюре та концентрату яблучного соку; знайдено свою нішу в ринковому середовищі – напівфабрикати сокового заводу користуються попитом у кондитерських підприємств країни і у таких відомих виробників як компанія «Сандора», «Джаффа». Заступник директора Ю.І. Гуменюк, який багато років пропрацював на цьому підприємстві – ще з часів перебудови, ставиться до виробництва, як до справи свого життя, з відповідальністю за день сьогоднішній і з вірою в перспективи заводу в подальшому. За 2012 рік перероблено 23 тисячі тонн яблук, це чимало, та Юрій Іванович вірить у те, що з часом обсяги виробництва обов’язково нарощуватимуться. В планах керівництва «Сокового заводу Кодимського» на майбутнє – запуск нової лінії з випуску освітленого соку прямого віджимання. Така продукція хоч і високо затратна, але користується попитом на ринку. Звичайно, має підприємство і деякі проблеми, але керівництво не складає рук перед труднощами, а вирішує їх. Наприклад, гостро стояло питання якісного, безперебійного енергопостачання (читачі не з чужих слів знають про його «якість»), адже відключення електроенергії навіть на хвилину на такому виробництві виливається в неабиякі проблеми і шалені збитки. На сьогодні адміністрація заводу це питання вирішила, від найшовши можливість купувати електроенергію не в Обленерго, а в Укрзалізниці – там безперебійність постачання гарантовано. За словами Ю.І. Гуменюка це не тільки усуне ризик збитків через несподівані збої в системі енергопостачання, але й дасть можливість наростити виробництво – замість минулорічних 23 тис. тонн на рік дійти при гарному урожаї яблук до 30 тис. тонн. А це – ще й нові робочі місця (сьогодні в штаті сокового заводу налічується 120 чоловік, а крім того, ще 30 чоловік працюють по договору). Поки що болючим для підприємства залишається також питання доріг – основні поставники фруктів заводу – сади Вінниччини, а шляхи сполучення Кодими з сусідньою областю залишають бажати кращого. О.О. Лавров неодноразово звертався стосовно сприяння у вирішенні проблеми до різних інстанцій в столиці, на жаль, позитивного результату звернення не дали. Втім, коли вже сьогодні радою сільгоспвиробників району вирішено самостійно зрушити «мертву справу» наших доріг з точки її багаторічного стояння на місці, то це має таки нарешті усунути проблему, в чому зацікавлене і керівництво «Сокового заводу Кодимського». Всі проблеми – цілком вирішувані, якщо за них братися всерйоз і по-діловому, вважає Ю.І. Гуменюк, а наступний етап – подальший розвиток на благо економіці і жителям Кодимщини.