Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в країні. Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей не стало природоохоронних органів: саме 18 травня набула чинності постанова Кабінету Міністрів від 13 березня 2013-го №159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища». Ліквідація органів Мінприроди здійснена в рамках адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.

«Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України, — вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ. — Річ у тому, що тисячоліттями була випрацювана практика управління природними ресурсами на національному рівні — рослинним і тваринним світом, повітряним басейном, землями, водами. Для управління потрібна інформація про стан ресурсу в усій державі, потрібно брати до уваги багаторічну динаміку певного ресурсу, мати невиснажні чи раціональні правила його використання, вести облік і моніторинг в екосистемних шкалах часу. Як це здійснюватимуть облдержадміністрації? Чому Швеція застосовує принцип екологічних циклів, суть якого полягає в тому, що всі природні ресурси необхідно використовувати і переробляти з найменшою шкодою для природи (і з 1993 року працює «Біль про екоцикли»), з урахуванням функціонування екосистем, закладаючи це у вартість товарів та продуктів споживання, а ми повертаємося до феодалізму в природокористуванні — з «професійної» руки реформаторів з АПУ та місцевого довкільного «герострата» п. Мірошниченка? Чому Німеччина і Франція дозволяють собі утримувати потужні міністерства довкілля з розвиненими територіальними органами і мільярдним фінансуванням, а Україна порушує засади своєї ж Конституції, досягнень у формуванні системи екобезпеки та принципів цивілізованого управління?»

Реформа державного управління в Україні почалася з указу президента від 9 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Цей указ був розроблений і прийнятий, начебто, «з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату і витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління». Основна частина нових положень про діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері довкілля була прийнята в квітні 2011-го відповідними указами президента. При цьому деякі урядові органи були виведені зі сфери впливу Мінприроди України, наприклад, Державне агентство лісових ресурсів (раніше — Держкомлісгосп), Державна гідрометеорологічна служба (раніше — Держкомгідромет), Державне агентство земельних ресурсів (раніше — Держкомзем) та інші. Деякі органи взагалі були ліквідовані, як-от Державна служба заповідної справи.

Скасування територіальних органів Мінприроди відбулося на виконання так званого «закону Мірошниченка» http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/30/6980759/), який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних держадміністрацій, які мають бути створені для цього.

— Сьогодні прийшов день, коли не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилося жодного документа, який доручав би створити ці таємничі підрозділи облдержадміністрацій, — зауважують у НЕЦУ. — Чи будуть створені ці підрозділи в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь — залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалася вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій України.