Другий тиждень поспіль в Одеському ботанічному саду триває ліквідація наслідків буревію. За найскромнішими підрахунками (за умови, що співробітникам ботсаду допоможуть з технікою та волонтерами), поратимуться тут ще, щонайменше, місяць. Завдану шкоду оцінили в 24 мільйони гривень.

Це не зовсім доречне порівняння, але наш Одеський ботанічний сад схожий на одного чолов’ягу з повчальної турецької казки: він усе життя проходив босоніж, видаючи себе за бідняка, хоча при цьому був досить заможним і завжди носив із собою новісіньку пару чобіт. На запитання «чому не взується?» відповідав просто: шкода взуття нове псувати. Чоботи він усе ж взув, точніше на нього взули, коли до труни клали.

Ось так і сад ОНУ ім. І. І. Мечникова: з одного боку, його колекційний фонд — один з найбільших в Україні (близько 3800 видів рослин, у тому числі дві тисячі оранжерейних), а з іншого — злидень, якого власне місто в особі мерії кинуло напризволяще (бо ж не комунальне підприємство). Згадали про ботсад, коли той ледь не загинув: травневий буревій винищив тут понад півтори сотні вікових дерев-красенів. Проте, руку допомоги простягнули не з Думської, а з облдержадміністрації: контролювати ситуацію взявся заступник голови ОДА Валерій Матковський. З проханням допомогти привести до належного стану скарбницю живої природи чорноморської перлини до нього особисто звернувся ректор ОНУ Ігор Коваль.

«Нам обіцяли допомогти з підйомним краном (аби вивезти дерева, викорчувані з корінням), вантажівками, інструментом та робітниками. Зараз усе робимо вручну. Працюють не лише співробітники ботсаду, а й волонтери — студенти та небайдужі одесити. Одним з перших на допомогу прийшов Одеський кабельний завод, який надав вежу, щоб розчищати дерева від поламаного гілля. З управління надзвичайних ситуацій прийшли двоє працівників з бензопилами», — прокоментував поточну ситуацію директор ботанічного саду, доктор біологічних наук Олександр Слюсаренко (на знімку). За його словами, аби подібного «безпорадництва» не повторилося й не довелося в майбутньому ходити з простягнутою рукою, ботанічний сад необхідно негайно «доуком­плектувати» спецтехнікою (вежі, крани, бензопили і т. д.) та фахівцями, які вміють нею користуватися. Власними силами справитися з цим ботсад не може — недостатньо фінансування.

Зелена оаза після реформ міністра освіти і науки Дмитра Табачника — утриманка університету. «В такі скрутні часи і для науки, і для освіти утримувати ботанічний сад дуже важко. Тому маємо хро­нічне недофінансування. До чого докотимося, важко сказати», — з гіркотою зауважив Олександр Слюсаренко. Річні витрати на утримання саду (включаючи зарплату 76 його співробітників) обходяться уні­верситету в 2,5 мільйона гривень. «Це лише на підтримання порядку. А для розвитку треба мінімум зо п’ять мільйонів. Звісно, їх нема і не буде», — каже директор.

Усіх, хто хоче і може допомогти ботсаду (інструментом чи руками) в нелегкі для нього часи, просять зателефонувати за номером 63-95-95 або просто прийти до саду на Французький бульвар, 48/50 (нав­проти санаторію Чкалова).