Газета «Чорноморські новини» — розумне й серйозне видання. На її сторінках знаходиш публікації, точки зору, які для багатьох інших видань є чимось на зразок табу.

Дуже схвилювала мене стаття кандидата філософських наук Євгена Акимовича «Феномен українців». Автор глибоко аналізує історію, літературу, українське мистецтво й просто вражає широтою своїх знань. Ось і мене примусив замислитися над питанням: а й справді, в чому полягає феномен людей, котрі населяють нашу країну, — багату чорноземами, корисними копалинами, вигідним геополітичним розташуванням? Нас називають прекрасним, надзвичайно працелюбним народом. Кажуть, за кордоном, беручи людей на роботу, перевагу віддають саме українцям. Поки що зберігається в нашому суспільстві солідний інтелектуальний прошарок.

То чому ж так бідно живемо? Невелика група (менше відсотка) купається у розкошах, а всі решта — обслуговуючий персонал. Що треба, аби змінити ситуацію? На мою думку, потрібно, щоб людина, її права й інтереси були вище за державні. У нас же з давніх-давен навпаки: держава — все, людина — ніщо. Це й сформувало у переважної більшості рабську свідомість, страх і покору перед чиновниками різних рангів.

Бог добрий до України, але ми самі не впевнені, що щось можемо. Надмірно терплячі, віримо в доброго царя, коли треба вірити в себе й починати будувати життя тільки з себе. Якийсь рух у цьому напрямку вже є, та поки що кволий. Останнім часом ми почали об’єднуватися проти злочинних дій влади. Й нас починають чути.

Проте помітних змін не буде, доки не усвідомимо головного: всі ми повинні бути єдиною українською нацією, незалежно від того, хто ти є з народження — грузин, осетин, росіянин чи єврей. В Америці — всі американці, незалежно від походження. І все: громадянин захищає Америку, а Америка — його.

У нас же рвуть Україну на частини, протиставляючи одну одній. Для чого? Що і кому це дає? Молодь шукає щастя за кордонами. А треба його будувати у себе вдома. Всі не виїдуть. Тож треба налагоджувати життя тут. Таке, яким усі ми хочемо його бачити.

м. Одеса