Чиновники похвалилися: цього року на Одещині зібрано рекордний врожай ранніх зернових і зернобобових культур. З площі 978,3 тисячі гектарів отримали майже 2,8 мільйона тонн врожаю (в середньому — 28,4 ц/га). Валовий збір пшениці склав 1,6 мільйона тонн (середня врожайність — 31,7 ц/га). В цілому, разом із пізніми культурами, розраховують на вал зерна далеко за 3 мільйони тонн. Цей показник, запевняють, є і буде найвищим у державі.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації Анатолія Новаковського, домогтися подібних результатів у минулому році багато в чому завадили несприятливі погодні умови весняно-літнього періоду. «Специфіка проведення збиральної кампанії така, що майже третій рік поспіль нас супроводжують вкрай несприятливі погодні умови. Впродовж 14—18 днів у різних районах атакували зливи з кількістю опадів від 80 до 140—160 мм. Усе це змусило господарства, які ведуть агробізнес у степовій засушливій зоні, витрачатися на організацію сушарок», — зазначив чиновник. Таких господарств тринадцять. Більшість з них працює на експорт, і щоб добитися кращої якості зерна, вони витрачаються на додаткові потужності. Загалом же в області 39 сертифікованих підприємств, які можуть надавати послуги з доопрацювання і зберігання зерна (загальною ємністю на 3 мільйони тонн).

Зібраний вал зерна, запевнив Анатолій Новаковський, повністю вирішує питання забезпечення населення Одещини в продовольчому зерні, а тваринництво — у фуражному, ще й на насіння ви­стачить. Ціни на хліб не підвищуватимуться. «Основне завдання, яке поставили в області, — утримувати стабільні ціни на соціальні сорти хліба. Поки що ми з ним справляємося. Плюс ми додатково на кошти обласного бюджету заготовляємо зерно для регіонального резерву. Ніяких перед­умов для подорожчання хліба нема, як в Одеській області, так і в усій країні», — підкреслив посадовець.

Але в кожної медалі — дві сторони. Висока врожайність вплинула на пшеничні ціни. Через масове надходження на ринок нового зерна вони просіли, і тепер це дуже нервує селян. «Ціни на зерно не влаштовують наших аграріїв. За різними підрахунками, вони на 15—20% нижчі від тих, що були ще якихось два місяці тому. Якщо говорити прагматично, фуражні ціни на зерно коливаються від 1600 гривень за тонну, на продовольче — 1700—1800. Хоча ще недавно були за 2000 гривень за тонну», — зазначив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА. Експерти прогнозують: ціни на пшеницю знижуватимуться й надалі.

Виростити і вчасно зібрати — це ще півбіди, інша справа урожай вберегти від зазіхань заздріс­ників й охочих до швидкої наживи. Випадки, коли озброєні молодики виганяють хазяїна з поля, а самі збирають його врожай — не рідкість. Не так давно від озброєних загарбників захищалися у Миколаївській області, зовсім нещодавно — у Дніпропетровській. Це випадки, які набули широкого резонансу. Але в «глибинках» такі грабунки селян непоодинокі, та часто їм просто не надають розголосу, щоб не по­страждати ще більше.

Незважаючи на всі негаразди, агроформування різних форм власності готуються до посіву озимих культур під майбутній урожай. Вже підготовлено 577 тисяч гектарів площ (65% від необхідного), 85 тисяч тонн насіння, закуплено 22 тисячі тонн мінеральних добрив, 220 тонн засобів захисту рослин.