Під такою назвою 18 вересня активісти обласної організації партії УДАР провели перформанс — театрально-мистецьку акцію біля будівлі облдержадміністрації на проспекті Шевченка, 4 на захист унікального Куяльницького лиману.

Оскільки цього дня відбувалася сесія облради, то організатори акції сподівалися, що депутати їх почують і призупинять розпродаж землі навколо лиману, який, за їх підозрою, уже активно ведеться.

У перформансі було два персонажі — «Губернатор» і «Зацікавлена особа» — та конверт з «подякою», який призначався за знаки пунктуації, виставлені в потрібному місці на плакаті з текстом, винесеним у заголовок.

Акція викликала неабияку бурю емоцій з боку місцевої влади. Чому? А хтозна. Може, образилися на необґрунтовані закиди-звинувачення, а може, як у тій приказці, що про злодія, на якому шапка горить...

На самій сесії депутати облради підкоригували регіональну програму збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману і попросили у Кабміну 100 мільйонів гривень на її реалізацію. Голова депутатського корпусу Микола Пундик назвав інформацію протестувальників про розпродаж землі навколо Куяльника провокацію і запевнив, що межові знаки на берегах лиману встановлюються якраз для того, щоб не допустити захоплення прибережних земель. (То що — такі спроби справді вже є?).

Ще гострішим в оцінках громадських захисників Куяльника був «народнобюджетний» голова ОДА Едуард Матвійчук. Який, треба віддати належне, не лише підійшов до учасників перформансу, а й запросив представників акції разом з журналістами до себе на імпровізований брифінг. Запевнивши, що «жодна ділянка біля Куяльницького лиману не буде розпродана», він з допомогою керівників Біляївської та Комінтернівської РДА, а також очільниці головного управління Держкомзему в Одеській області розповів, що на берегах лиману таки вже є «чиїсь» землі. Одна ділянка — виділена Одеському державному університету внутрішніх справ у 2004 році, ще чотири — приватним особам (мовляв, вони перебували у власності ще в 1990-х).

Боротьба за порятунок Куяльника триває. На словах: заяви, звернення, звинувачення, програми.... Тож можна тільки подякувати природі, яка цьогоріч була милостивою до унікальної водойми й наповнювала її небесною вологою.