Голова Одеської обласної ради Микола Пундик під час сесії, що відбулася у четвер, достроково склав свої повноваження, мотивувавши добровільну відставку тим, що прийшла нова команда. Але, за його словами, і надалі продовжуватиме роботу вже як рядовий депутат облради.

За відставку проголосували 107 депутатів, проти — 1, не голосували — 8. Миколі Пундику вручили бюджетного букета і стоячи аплодували, дякуючи за трирічне керівництво радою.

За нового голову Миколу Тиндюка, який досі обі­ймав посаду першого заступника, проголосували 103 депутати, «проти» не голосував ніхто, троє «утрималися». Його привітав голова обласної державної адміністрації Микола Скорик, який взяв участь у пленарному засіданні.

Першим заступником голови облради обрано Олексія Гончаренка (77 голосів — за, 14 — проти, 5 — утрималися і 2 бюлетені виявилися пошкодженими).

Новопризначені керівники також отримали бюджетні букети троянд, а Олексій Гончаренко — аж два.

Із внесеними до порядку денного 22 питаннями впоралися швидко. Були й 7 «додаткових», з вирішенням яких також не затрималися.

Так, депутати Одеської обласної ради відмовилися підтримати проект рішення-звернення «Про підтримку євроінтеграційного курсу Президента України» (його на розгляд вніс голова фракції ВО «Батьківщина» Сергій Веселов), в якому обласній раді пропонувалося звернутися до глави держави з проханням невідкладно розглянути й прийняти відповідні законодавчі акти для підписання асоціації з ЄС. За курс до ЄС проголосували 24 із 115 депутатів, проти — 18, утрималися — 7 і не голосували 68 обранців.

На сесії була схвалена нова обласна програма правової освіти населення, внесені зміни до бюджету, скориговані кілька чинних обласних програм і проведені кадрові призначення у низці комунальних установ.

Спробою повернути наших обранців від кадрових рокіровок до реального життя став пікет дітей-сиріт і вихованців місцевих інтернатів, які прийшли з плакатами під вікна обласної ради з вимогою примусити владу виконувати державну програму із забезпечення їх житлом. Сотні дітей щороку виходять у самостійне життя зі стін сиротинців безпритульними, адже навіть не знають про те, що на квартирну чергу вони автоматично мусять ставати ще дітьми, а не тоді, коли нікому не потрібними рушають у самостійне життя.