Фішка останніх місяців — контроль за владою. В усьому і на всіх рівнях. Одеса не відстає.

На базі регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень за підтримки провідних вишів міста сформовано «Експертний контроль» Одещини. Фахівці з різних галузей (політологи, міжнародники, екологи, економісти і т. д.) вирішили об’єднати зусилля задля кращого майбутнього Одещини й України загалом. Засідатимуть двічі на місяць, щоразу розширюючи експертну сферу. Ключовим завданням своїх зібрань вважають розробку рекомендацій новій владі як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях, а також певний контроль за діями чиновників.

На презентації «Експертного контролю», крім обговорення ключових проблем (політична і соціально економічна ситуація в Україні, шляхи виходу з кризи, зовнішні загрози), учасники ініціативи спробували спрогнозувати, що «втратить» і що «виграє» Одещина, з огляду на ситуацію навколо Криму.

Артем Філіпенко, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень:

— Де-факто Україна втрачає контроль за Керченською протокою, це паралізує роботу портів Маріуполь та Бердянськ. Частково втрачаємо рекреаційний потенціал. Занепаде така галузь, як круїзне судноплавство. Останніми роками воно активно розвивалося — збільшився заїзд закордонних суден, круїзних лайнерів. Сьогодні, в разі відходу Криму, ми це втратимо. Круїзний туризм у нас охоплює Одеську, Херсонську області та Крим. Тепер може залишитися лише в Одесі.

Ірина Насадюк, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ ім. І.І. Мечникова:

— Ситуація в Криму негативно вливає не лише на АРК, але й на Одещину. Через це будуть сповільнюватися всі економічні операції в нашому регіоні, в тому числі й пов’язані з таким важливим для нашого міста бізнесом, як морський. За статистикою, вже відбулося сповільнення надання транспортних послуг. Залишається під великим питанням, чи зможе Україна й наш регіон у тому числі хоч якось на це вплинути.

Едуард Каражія, старший ви-кладач Одеського національного економічного університету:

— Ситуація в Криму для Одеської області позитивна. Порти Севастополя і Керчі не зможуть приймати вантажі, і ці вантажі підуть в Одесу, в Южний, в Іллічівськ. Якщо ж брати сам по собі Крим, то він для України збитковий, регресивний. Так, ми втратимо в рекреаційних грошах, але якщо брати в сумі — витрат більше, ніж прибутку. Виходить, економіка менше витрачатиме на утримання цього регіону і більше коштів залишатиметься в бюджеті. Але я в якому разі не закликаю відмовитися від Криму. Там для нас найголовніше — люди, які нас підтримують і пов’язані з Україною. Ми не можемо їх залишити, не можемо зрадити.

Михайло Борисов, старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ ім. І.І. Мечникова:

— Одеська область лише виграє. Може, нарешті центральна влада (і не лише центральна, а й регіональна) звернеться до тих ресурсів, які є в нашому розпорядженні. Це не лише Одеський порт, але і порти Южного, Іллічівська і практично «вбитий» порт Ізмаїла, порт Рені. Вже казали про прибережне судноплавство. Давно пора від слів переходити до діла, в нас все ж є, хоч і занедбані, судноремонтні заводи. Не треба забувати і про курортників: куди вони всі поїдуть відпочивати — в Крим чи Одесу? Відповідь очевидна.

Едуард Каражія:

— Що нам треба робити конкретно в нашому регіоні? Ми живемо в умовах ринку. А ринок — це завжди свобода: підприємництва, дій. При цьому важливо, щоб були гарантії, а їх дає держава. Також їх дає місцева влада — гарантії для інвесторів. Тут усе просто: має бути прозорість і чесність, ніхто не повинен красти. Коли прийде інвестор, він повинен розуміти, що брати участь у якомусь тендері, аукціоні, конкурсі він буде на рівних умовах, як з місцевими, так і з іншими іноземцями. Ніхто нікого не повинен дурити, підсовувати «конверти». Той податковий кодекс, який маємо сьогодні, побудований так, що регіони залишаються зовсім без грошей. Усе йде в Київ. Так не повинно бути. Ми маємо бачити і розуміти, куди витрачаються кошти і яка від них віддача.

Геннадій Чижов, президент Південноукраїнського центру етнічних та політичних досліджень «Лад» (м. Одеса):

— Нашому регіону треба заявити свої бренди — те, що складатиме стратегію нашого розвитку. Для цього слід провести низку реформ, насамперед — судову. По-друге, необхідно визначити галузі основних наших економічних прибутків. В умовах глобалізації їх п’ять: сировина, виробництво, послуги (в тому числі торгівельні), враження (наприклад, як в Італії — будинки моди, у Франції — косметика та одяг) та «сенси». Обравши свою, яку розвиватимемо, ми отримаємо «додаткову вартість».

Ірина Насадюк:

— Але для того, щоб реалізовувалися стратегії розвитку на державному рівні, повинні бути особливі стосунки між державою і бізнесом — прозорі і відкриті. Лише тоді держава матиме авторитет.