Вони вже 40 років разом — вишівська багатотиражка «Кадри — будовам» Одеської державної академії будівництва та архітектури та її редактор — Світлана Павлівна Стаселькова. А це, до речі, вже більше 1700 випусків!

Що не кажіть, а журналіст — це боєць, людина, озброєна словом. Коли ж до сили слова долучається людська мужність, тоді журналіст здатен на великі справи. Саме тому Світлані Павлівні протягом першого двадцятиліття (1974—1994) вдавалося випускати газету щотижня, будучи єдиним штатним працівником; до того ж, перебуваючи у скрутній життєвій ситуації: за кілька років до редакторського призначення її чоловік загинув на судні, залишивши двійко синів (дев’ятирічного і восьмимісячного) та хвору свекруху. Та це не завадило справжньому бійцеві «тримати висоту», і вже 1983-го на ІІІ республіканському конкурсі серед багатотиражних вишівських газет «Кадри — будовам» посіла третє місце.

Продовжуючи славні традиції видання, заснованого у 1932 році, і зараз, як і декілька десятиліть тому, на його сторінках чільне місце займають проблеми збереження та відновлення архітектурного надбання нашої Одеси. Авторами таких матеріалів, як правило, є науковці академії, котрі беруть безпосередню участь у розробці унікальних проектів, що втілені і втілюються у життя. Вболіваючи за рідне місто, Світлана Павлівна постійно висвітлює і пропагує тему архітектури та містобудування у місцевій і центральній пресі.

Світлана Павлівна завжди з теплотою згадує час роботи на Одеській кіностудії, зокрема одну з п’яти стрічок, які вийшли за її літературного редагування. Це — «Поїзд у далекий серпень» (про героїчну оборону Одеси у 1941 році за сценарієм Г.Поженяна та режисурою В.Лисенка).

«Кадри — будовам» — видання навчального закладу, відтак постійна увага, що приділяється на його сторінках розповідям про ветеранів, складає велику частку виховної роботи, яку Світлана Павлівна зробила наріжним каменем газети. І це дуже важливо в наш час, бо ж люди воєнного покоління — люди інші: вони наче очищені війною від усього того, до чого ласа нинішня молодь і навіть люди зрілі.

Певна річ, будучи людиною творчою, Світлана Стаселькова подбала і про гідне представлення на сторінках газети творчих набутків студентів та викладачів академії, зокрема їх поетичних та прозових доробків. Якщо ви член кількатисячного колективу академії — значить, про вас ніколи не забудуть! Здобутки у навчанні і спорті, олімпіади, конкурси, змагання, ювілеї, екскурсії — газета про все знає і всіх привітає.

Спитаєте, як усе це можна встигнути? Секрет у надзвичайно доброзичливій і людяній вдачі Світлани Павлівни, а ще — таланті залучати до роботи. Вона вміє знайти підхід до людини, надихнути її — і студенти та професори перетворюються на добровільних кореспондентів і помічників, до створення газети долучаються проректори, декани, завідувачі кафедр і рядові співробітники; серед них: В.Карпюк, I.Барабаш, В.Уреньов, В.Бредньова, Н.Єксарьова, М.Полунін, В.Цубенко, О.Менейлюк, М.Сахацький, Ю.Крутій та інші. Свою постійну рубрику веде ректор ОДАБА В.Дорофєєв.

В академії люблять і шанують свою газету. І не тільки в академії. Це підтверджують численні нагороди і відзнаки як видання, так і особисто редактора журналістських конкурсів всеукраїнського рівня.

2014-й для Світлани Стаселькової особливий — святкує потрійний ювілей: 50 років на журналістській ниві, 40 років з багатотиражкою «КБ» і круглу дату за паспортом вічно молодої душі. Зичу вам, Світлано Павлівно, щоб увесь той довгий перелік нагород з’єднався для вас, як з’єднуються потоки і потічки, в одну повноводу ріку — звання «Заслужений журналіст України». До мого голосу приєднуються більше сотні голосів професорів, доцентів, співпрацівників і студентів академії, які підписали прохання на ім’я голови НСЖУ про присвоєння вам цього звання.

До чого б не бралася Світлана Павлівна, всюди видно її життєву позицію: вона світить своїм сонячним ім’ям, сповнюючи як жінка любов’ю і теплом все, за що береться, і, водночас, як писала, Л.Костенко, є справжнім атлантом, що «…держать небо на плечах — тому і є висота».

Світлано Павлівно, «тримайте висоту» ще багато-багато років!

Від редакції. «Чорноморці» приєднуються до привітань колеги і давнього друга газети з усіма датами та зичать ювілярці ще багато-багато приємних і вагомих висот!

«ЧН».