Відзначення 200-річчя «Філікі Етерія» запам’ятається одеситам багатьма цікавими заходами, які у період святкування Дня незалежності Греції відбулися наприкінці березня. Серед них — презентація завершального тому іменного покажчика «Греки Одеси», яка відбулася у філіалі Грецького фонду культури, що у провулку Красному.

В основі покажчика — записи метричних книг найстарішого серед одеських православних храмів — Грецької Свято-Троїцької церкви. У підсумку серія містить цінну інформацію про парафіян церкви за період 1799—1920 років. Слід зауважити, що парафіянами храму були й представники інших національностей.

Голова Одеської філії Грецького фонду культури Софроніс Парадісопулос підкреслив, що вихід даного тому присвячений кільком знаменним датам: 200-річчю утворення «Філікі Етерія», 20-літтю Одеській філії Грецького фонду культури та 220-річчю Одеси.

«Це спільний проект нашого фонду і Державного архіву Одеської області. Ідея належить заступнику директора обласного архіву Лілії Білоусовій, — пояснив пан Парадісопулос. — У 2009-у, після виявлення 15 нових томів метричних книг Грецької Свято-Троїцької церкви, фонд вирішив продовжити видання «Греки Одеси».

Це дозволило перевидати перший том, доповнивши його відомостями з тих метричних книг, які вважалися втраченими. Пан Парадісопулос висловив вдячність усім, хто був причетний до цього проекту, в тому числі спонсору видання — керівникові компанії «Гефест» Пантелеймону Бубурасу. Зазначимо, що в повному складі під час представлення був присутній авторський колектив проекту із числа співробітників Держархіву.

Очільник Одеської філії Грецького фонду культури повідомив також, що видання викликало інтерес не лише в науковців, а й у багатьох греків, які прагнуть відновити свою генеалогію. Зацікавлення виявили також грецькі вчені. Є домовленість з Іонічним університетом о. Корфу щодо перевидання всіх шести томів грецькою мовою.

«Подібних проектів ви не знайдете ні в Україні, ні в Росії — він справді унікальний і невипадковий, — наголосила керівник авторської групи Лілія Білоусова. — Загалом це видання охоплює більше 100 тисяч імен. Завдяки пану Парадісопулосу, який очолив Одеську філію фонду, проект отримав рух, перспективу. Також велике спасибі за підтримку Генеральному консульству Греції в Одесі».

Під час презентації експонувалася виставка метрик із фонду архіву, документи про історію Грецької Свято-Троїцької церкви. Окремо можна згадати виставку екслібриса з приватної галереї «Ксотаріс» («Мандрівник») критського колекціонера Хрістоса Яннакоса та виставку плаката на тему діяльності товариства «Філікі Етерія», які демонструвалися в залах фонду. Нагадаємо, що одеська філія займає також приміщення колишнього будинку Григорія Маразлі — історичного для греків місця.

«Для грецьких патріотів в Одесі було два знакові місця: легальне — Свято-Троїцька церква і нелегальне, в якому збиралися члени товариства «Філікі Етерія», — відзначив настоятель церкви о. Віктор. — Сьогодні ми так само ведемо подібні книги, і не виключено, що в майбутньому вони також будуть видані».

Отець Віктор наголосив на винятковій ролі грецької православної церкви у здобутті незалежності Греції.

Під час презентації були присутні багато греків, які не цураються свого етнічного походження, є носіями батьківської мови, культури, шанують національну історію і самореалізуються на громадській ниві — представники національно-культурних товариств з Іллічівська (Людмила Борисова), «Греки Одеси» (Єлизавета Кузьминська-Поліхроніді) та інші. У виступі останньої йшлося про унікальність презентованого видання, що дозволяє не лише дослідити генеалогію відомих особистостей (М. Різнич, Г. Маразлі, Т. Гришай) та родів (Петрококіно, Хіоні, Ксіди, Хрісто тощо), дізнатися про титули, які раніше надавалися представникам церкви, військовим та цивільним, визначити за зовнішніми ознаками причину смерті тієї чи іншої особи. Це відкриває широке поле для наукового дослі-дження, вивчення своєї генеалогії тощо.

Презентація привернула увагу багатьох відомих до-слідників історії Одеси, зокрема краєзнавця Олега Губаря, який, за його власним висловом, найщасливіші моменти свого сповненого пізнання життя провів саме в обласному архіві. На знак вдячності відомий дослідник подарував цій установі унікальні документи. Як-от лист герцога Ришельє від 1803 року до одеської митниці, у якому висловлене прохання щодо сприяння перевезенню партії «гарячого вина» «в ім’я економічного процвітання Вітчизни» одному з місцевих грецьких купців. Греки, на переконання Олега Губаря, відіграли вирішальну роль у розширенні саме міжнародної торгівлі Одеси.

Завершальною фазою презентації стало вручення цієї книжкової новинки культурно-освітнім установам міста — бібліотекам, музеям, вишам.