Із загостренням ситуації в Україні таке питання почало звучати дедалі частіше. Бо якщо і до цього діяльність праців-ників ЗМІ не можна було вважати безпечною, то тепер ступінь загрози зріс у рази. За останні півроку в нашій державі постраждали понад 300 журналістів: двоє загинули (і це без урахування подій на Донбасі), багато залишилися каліками. «Фотограф без очей...» — так кажуть про тих медійників, які залишилися живими, але стали інвалідами.

У зв’язку з цим Незалежна медіа-профспілка спільно з Національною спілкою журналістів України організовують по всій країні тренінги на тему «Безпека журналістської роботи під час громадянських повстань і в зоні підвищеної небезпеки». В Одесі такий тренінг провели члени НМПУ Юка Гаврилова та Олександр Тарасов.

Україна зіткнулася з новими викликами. Зараз ми переживаємо асиметричний конфлікт — коли відбувається зіткнення регулярної армії з різними формуваннями. Тобто це нетиповий конфлікт, в ході якого використовують нетипову зброю. Олександр Тарасов провів паралель: на сході зараз різні збройні групи зливаються з місцевим населенням, померти можна не від бомби, а від катувань, «ЛНР» оголошує війну «ДНР», діють козаки, кримі-налітет і т. п. Журналіст, потрапляючи в такий конфлікт, по суті, вже не захищений законом. Його можуть побити, покалічити, викрасти, наприклад, з метою викупу. У такому конфлікті журналіст вже не є «відстороненим» учасником, а повноцінною жертвою.

Але не тільки під час військових операцій в Україні може постраждати представник ЗМІ. У лютому на Майдані, та й 2 травня в Одесі, журналісти потрапляли під цілеспрямовані на них кулі... В такій ситуації, за словами тренерів, медівник може захистити себе тільки сам. Для цього він повинен бути підготовлений і фізично, і психологічно. Вміти розрізняти види зброї, бути спортивно загартованим, розуміти тактику ведення боїв...

До речі, як з’ясувалося, в Україні нема жодної страхової компанії, в якій страхували б від викрадень, травм, каліцтв під час масових заворушень.