Звернення координаційної ради Українського фізичного товариства до всіх членів УФТ

Шановні колеги! На жаль, наша держава стала жертвою агресії свого північно-східного сусіда. Від нас силою відірвано (сподіваємося, тимчасово) Автономну Республіку Крим і місто Севастополь. Озброєні Росією терористи чинять вбивства, викрадення людей і грабунки на Донбасі. Вперше за довгий час українські солдати гинуть, захищаючи рідну землю від посягань агресора.

Ця неоголошена війна вже торкнулася мільйонів доль, зокрема й науковців та викладачів вищої школи. Ми висловлюємо солідарність з працівниками інститутів і вишів Донеччини та Луганщини, які фактично в умовах ворожої окупації намагаються не зрадити засад патріотизму й фахової етики.

Водночас ми свідомі того, що нормалізація україн-сько-російських відносин можлива тільки тоді, коли наш агресивний сусід визнає право нашого народу самому визначати свою долю, коли він перестане озброювати терористів на Донбасі й поверне Україні окупований Крим. На жаль, дії вищого державного керівництва Росії змушують нас сумніватися в тому, що це може статися ближчим часом.

За таких умов головними чинниками виживання України в нерівній боротьбі є насамперед єдність усього українського суспільства перед лицем зовнішньої загрози, а також солідарність міжнародної демократичної спільноти, яка послідовно діє в напрямку ізоляції агресора.

Виходячи з цього, ми вважаємо, що ситуація вимагає кардинального перегляду форм та обсягів нашої співпраці з ученими Росії. Ми дуже вдячні тим нашим російським колегам, які зуміли не піддатися офіційно насаджуваній антиукраїнській істерії. Але водночас ми не можемо не констатувати очевидного: більшість академічної спільноти Росії підтримує політику Путіна і фактично не прислухалася до закликів українських колег вплинути на російську владу, аби та зупинила війну. На жаль, ми не почули від російських учених і слів засудження на адресу неприхованого захоплення Росією українських наукових установ і вишів в окупованому Криму.

Тому до повної нормалізації українсько-російських міждержавних відносин ми вважаємо, що співпраця з російськими ученими може вестися або на міжособистісному рівні, або в рамках міжнародних наукових організацій, членами яких є обидві держави. Вся інша двостороння співпраця на рівні державних установ та організацій має бути безумовно припинена.

Ми закликаємо членів УФТ переглянути практику проведення двосторонніх українсько-російських конференцій і семінарів, припинивши їх або перетворивши на справді міжнародні. Ми закликаємо не надсилати статей до російських журналів, а підвищувати натомість рівень своїх та європейських фахових видань. Ми закликаємо редакційні колегії тих наукових видань в Україні, які виходять сьогодні російською мовою і були традиційно зорієнтовані на пострадянський простір, перейти на вихід міжнародною мовою науки — англійською — і переорієнтуватися на читачів з провідних наукових країн світу.

Ми переконані: наука й освіта стоять поза політикою, але науковці й викладачі мають у цей складний час виявити свою громадянську зрілість і патріотизм, аби наша держава вийшла переможцем із тяжких випробувань.

Максим СТРІХА, президент Українського фізичного товариства.

Ігор ДМИТРУК, голова координаційної ради УФТ.