На виїзній нараді, яка відбулася 19 червня за участю голови облдержадміністрації Ігоря Палиці, його заступника з будівництва Михайла Кучука та міського голови Геннадія Труханова, виконуючий обов’язки начальника «Укрпівдендіпроводгосп» Олег Чижик представив проект порятунку Куяльницького лиману.

Сьогодні лиман втратив практично 50 відсотків води і його глибина не перевищує 30—50 сантиметрів. Основним варіантом для відновлення його нормального стану була визнана подача води з морської затоки. Вода подаватиметься за допомогою трубопроводу, який частково вже існує. Довжина труби — близько 2 кілометрів. Водозабір з моря знаходитиметься на відстані 500—550 метрів від берега. Діаметр трубопроводу — 1 метр. Вода надходитиме природним шляхом через перепад висот між морем і Куяльницьким лиманом.

Цей варіант визнаний оптимальним, оскільки на даний момент солоність води в Куяльнику досягла 290 грамів на літр, а для утворення лиманських грязей, вона повинна становити не більше 120—180 грамів на літр. У морській воді солоність не більше 20 грамів, а відтак додавання її в обсязі кількох мільйонів літрів дозволить відновити солоність до рівня 120—180 грамів на літр, за якої повинно відновитися утворення цілющої лиманської грязі.

Вливання морської води є «аварійним» варіантом. А довгострокова й основна програма порятунку Куяльницького лиману передбачає відновлення річки Великий Куяльник, яка завжди й підтримували рівень лиману.

Загальна вартість всіх робіт щодо трубопроводу — близько 30 мільйонів гривень.

У такому кризовому стані, як нині, Куяльницький лиман уже був тричі — у 1905—1907, 1923 і 1962 роках. І тоді також застосовувався метод наповнення його морською водою.