Чи залишиться Арсенiй Яценюк на посадi Прем’єра? Це залежить вiд результату, який «Народний фронт» отримає на виборах

Заступи, вила i «люди в бiлому» — все це атрибути нинiшньої виборчої кампанiї, яка, на жаль, так i не стала змаганням iдей i програм, а виявилася демонстрацiєю радикального i популiстського пiдходу полiтикiв, незважаючи на вiйну i кризу.

Традицiйнi п’ятничнi «телебої» полiтикiв, що поливають один одного брудом, дуже дисонують з тим, що вiдбувається в реальному життi. В життi, де йде вiйна, де простi люди продають останнє, щоб купити бронежилети i тепловiзори, де дiвчата йдуть з роботи, щоб стати медсестрами в зонi АТО. Радикали i популiсти сиплять красивими обвинувальними словами, але... нiчого не пропонують в якостi конкретних дiй.

Саме в цьому i є головна небезпека. Адже потрiбно розумiти, що обираємо ми на цих виборах не стiльки «парламентських балакунiв», скiльки урядовi команди, якi повиннi взяти на себе вiдповiдальнiсть за ситуацiю в країнi.

Пов’язано це з тим, що зараз в Українi — парламентсько-президентська республiка. Тепер вже не Президент призначає уряд, а парламентська коалiцiя, яка формується на основi результатiв виборiв. Щоб не зробити фатальної помилки, кожен з нас повинен уважно проаналiзувати i дати вiдповiдь самому собi: чи всi полiтичнi партiї сьогоднi можуть запропонувати готових мiнiстрiв: з досвiдом, авторитетом i знаннями? Чи всi можуть запропонувати гiдну кандидатуру Прем’єр-мiнiстра? Адже країна, яка перебуває в умовах вiйни, просто не зможе витримати популiстiв i радикалiв при владi.

Одним з перших з програмою реформ «Україна-2020» виступив Президент Петро Порошенко. Звичайно, добре, що пропонується план розвитку країни на 5 рокiв. Але презентацiя самої програми так i не дала вiдповiдь на головне питання: якi справжнi мотиви її авторiв? Вони дiйсно хочуть помiняти країну чи бiльше грають на публiку, намагаючись отримати додаткову пiдтримку на виборах? Поки багато що говорить на користь другої версiї. По-перше, сам план нагадує айсберг: верхiвку нам показали, а от що внизу, пiд водою, невiдомо. Нiяких деталей немає. По-друге, Президент трохи лукавить, адже у нього немає таких повноважень, щоб зробити все обiцяне. Вiн мало впливає на економiку, його сфера вiдповiдальностi — зовнiшня полiтика и питання безпеки.

Не соромиться розкидатися обiцянками лiдер Радикальної партiї Олег Ляшко. Власне, вся його кампанiя побудована на популiзмi: «всiх на вила», «олiгархiв розстрiляти», «Крим забрати». На слух все дуже красиво, народу подобається, але як виконати обiцяне? Напевно, не це є головне метою радикалiв, а голоси виборцiв.

Традицiйно багато обiцяє i лiдер «Батькiвщини» Юлiя Тимошенко: перемогу у вiйнi, економiчне зростання, люстрацiю i т.д. Наскiльки все це далеко вiд життя, можна зрозумiти по одному з головних проектiв партiї — органiзацiї референдуму про вступ до НАТО. Знаючи, що провести його в намiчений термiн, 26 жовтня, фiзично неможливо, «Батькiвщина» все одно на кожному розi кричить про референдум.

Не вiдстає вiд Юлiї Тимошенко i лiдер «Сильної України» Сергiй Тiгiпко. Головними гаслами своєї кампанiї вiн зробив «свiт» i «економiку». Так i хочеться запитати, а чому Сергiй Тiгiпко в лютому не прийшов на засiдання Верховної Ради, коли вона голосувала за припинення вогню? I що вiн зробив з економiкою i пенсiями, займаючи пост вiце-прем’єра в урядi Азарова?

Як це не парадоксально, але дуже мало обiцяє чинний Прем’єр i лiдер «Народного фронту» Арсенiй Яценюк. Презентацiя програми «Вiдновлення України» пройшла спокiйно i без пафосу. Може, тому, що йому це i не потрiбно. Незважаючи на невеликий термiн роботи в урядi, Яценюку i його командi вдалося не лише запобiгти економiчному краху, але i зробити великий задiл на майбутнє: почати поставки газу з Європи; усунути газовi схеми, на яких «сидiли» всi лiдери країни з початку незалежностi; залiзти в кишеню олiгархам, забравши у Фiрташа два ГЗК, в результатi чого бюджет країни отримав мiльярд гривень.

Але чи допоможе це Арсенiю Яценюку переобратися на пост Прем’єра — дiзнаємося 26 жовтня. Щоб чинний Прем’єр продовжував виконувати свої обов’язки, його «Народний фронт» має отримати значну пiдтримку виборцiв. Не виключено, що в цьому потоцi популiзму людям буде дуже важко зробити правильний вибiр i проголосувати за тих, хто дiйсно здатний працювати в урядi.