2 грудня — Міжнародний день боротьби за скасування рабства

У моїй уяві рабство завжди було міцно прив’язане до вервечки чорношкірих невільників, які тягнуться на корабель поневолювачів, ніби приречені на смерть. Мабуть, то закарбувалася в пам’яті ілюстрація з якоїсь дитячої пригодницької книжки, цілком можливо, що з роману Жуля Верна «Діти капітана Гранта».

Утім, що цікаво: я, нащадок кріпаків, ніколи в цьому контексті не замислююся про жахливу долю своїх не таких уже й далеких пращурів. Може, тому, що всім нам, українцям, значно приємніше зараховувати себе до спадкоємців вільного козацтва. Бо й справді: існували у Дикому Полі вільні козацькі поселення, а згодом на його території, де нині Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська та Херсонська області, були села, вільні від кріпацтва.

Та якщо подивитися ширше, то рабство — не тільки залежність фізична, а й духовна. А тут, на жаль, і досі маємо проблеми. Наша сьогоднішня схильність до патерналістської поведінки, віра у «доброго царя» чи справедливого «президента», неготовність самим ви-рішувати свою долю, брати відповідальність на себе в усьому і завжди — то трансформація кріпацької покори, що генетично успадкована від предків. Уже чую обурені голоси моїх земляків: і це він про нас — революціонерів, героїв Майдану, бійців АТО? Звісно ж, не про них. А про соціально байдужих, про тих, хто мріє повернутися в СРСР, себто у рабство.

Міжнародний день боротьби за скасування рабства відзначається щорічно 2 грудня — у день (у 1949 році) прийняття Генасамблеєю ООН Концепції про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами.

Рабство, справді, може здатися застарілим поняттям, адже у більшості колоній скасоване ще у XIX столітті. Однак вважати, що у нинішньому світі воно повністю викоренене, буде помилкою. Існують його сучасні форми, як-от сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, передача вдів у спадок, шлюби з примусу, дитяча праця та насильницьке вербування неповнолітніх для використання у збройних конфліктах. Нині у рабстві живуть понад 20 мільйонів чоловіків, жінок і дітей, позбавлених людських прав і гідності. Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства — заохотити об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектору, спрямованих на викорінення всіх сучасних форм визиску людини.

У світі й досі існують такі стародавні форми рабства, як примусова і кабальна праця. Порівняно недавно довелося зіткнутися із сучасним видом рабства — торгівлею людьми. Трудова та сексуальна експлуатація стає одним з найприбутковіших видів транснаціональної злочинної діяльності поряд з торгівлею зброєю і наркотиками. За деякими підрахунками, дохід від торгівлі людьми становить близько 10 мільярдів доларів на рік. Щорічно тисячі наших співвітчизників їдуть за кордон у пошуках нової роботи, нового життя, і, на жаль, деякі з них потрапляють у рабство, ставши жертвами обману роботодавців або фірм-посередників.

Указом президента України «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян», підписаним у 2002 році, визначено, що боротьба проти торгівлі людьми (зокрема міжнародної) є одним із пріоритетних напрямів діяльності правоохоронних органів країни. Протидія торгівлі людьми на національному рівні — комплексна проблема, до вирішення якої залучені співробітники низки міністерств і відомств. У карному розшуку МВС і в обласних управліннях внутрішніх справ створені спеці-алізовані підрозділи для боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. З метою попередження і протидії цьому виду злочинності діє низка міжнародних організацій і мережа громадських об’єднань.

То чи вирішена проблема рабства? Поки що ні. Як не прикро, ще й донині тисячі наших співвітчизників експлуатують на нелегальних будівельних майданчиках, у шахтах-копанках, сільських господарствах, борделях далекого й близького зарубіжжя, а діти наші стають жертвами примусового жебрацтва та порно-бізнесу.