У нашій області кожен четвертий хворий на СНІД помирає від туберкульозу.

Якщо повернутися у 2012 рік, то смертність від комбінації цих двох тяжких і соціально небезпечних захворювань (її називають коінфекцією) була в півтора раза вищою, ніж в інших регіонах України. Ось чому кращі спеціалісти Одещини розробили план комплексної боротьби з цими двома лихами. І сьогодні вже є підґрунтя стверджувати, що захворюваність знижується, як і смертність. Але точні результати стануть відомі лише через кілька років, тому що лікування СНІДу та туберкульозу — процес тривалий і надзвичайно затратний. У середньому туберкульоз відступає за рік-два. Хворі на СНІД комплексні ліки прийматимуть пожиттєво. Варто уточнити, що всі витрати несе держава, частково — сервісні організації, які мають підтримку фондів та приватних спонсорів. Для пацієнтів усі послуги були і залишаються безоплатними.

Про це на брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі розповіла Світлана Єсипенко, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Одеського обласного протитуберкульозного диспансеру.

За її словами, сьогодні в регіоні на туберкульоз хворіють 92,6 особи у перерахунку на 100 тисяч населення. Лікування поєднаної патології сухот та ВІЛ-інфекції отримують близько тисячі осіб. Людей, яких нещодавно взято на облік, — понад 600.

Велику роль, за словами лікарки, відіграє якісна і своєчасна діагностика. Медики перевіряють на ВІЛ усіх хворих на туберкульоз і навпаки. ВІЛ-позитивним рекомендують пройти профілактичний курс від туберкульозу — це дозволяє на 90% зменшити ймовірність того, що вони захворіють.

Одеська область — єдина в Україні, яка має два апарати для молекулярно-генетичної діагностики. Завдяки їм у ВІЛ-позитивних осіб можна підтвердити діагноз туберкульозу за 2—3 години, хоча раніше на це витрачалося до трьох місяців, а то й довше. Допомагають медикам громадські організації. На їх плечах — психологічна, юридична і соціальна допомога пацієнтам.

Фахівець зазначила, що соціальний портрет хворого на ВІЛ і туберкульоз наразі дуже змінився. Якщо раніше це були переважно соціально не адаптовані люди, то тепер ні доходи, ні суспільний статус на це не впливають. Основний спосіб передачі ВІЛ-інфекції — статевий. Носії інфекції — найчастіше особи віком від 14 до 29 років.

Світлана Єсипенко закликала городян і мешканців сільських районів щороку проходити флюорографічне обстеження (тим, хто має хронічні захворювання бронхо-легеневої системи, — двічі на рік) та тестування на ВІЛ.