Ремонтувати, не руйнуючи, навчатимуть одеситів енергоменеджери з Німеччини. Пілотний проект — багатоповерхівка на вулиці Сахарова, 42.

Як показав енергоаудит, будинок давно потребує ефективного ремонту, причому «на всіх фронтах» одночасно: труби зносилися, вкрилися іржею, утеплення стін окремих квартир лише псувало будинок, а вікна замінювали без до-тримання технологій. По завершенні всіх етапів теплової санації витрати тепла на будинок мають знизитися на 75%. Частину робіт, які стосувалися енергоаудиту, профінансував Євросоюз, іншу частину — сам ремонт — планують виконати коштом мешканців. Основне ж фінансування мають намір отримати в іноземних фондах як грант чи від мерії, яка внесла будинок у міську програму енергозбереження. За попередніми підрахунками, потрібно понад 4 мільйони гривень. Ще один варіант — мешканці можуть взяти кредит у банку, проте надто високі ставки — під 25% — нікого не приваблюють (для порівняння, в Німеччині один з банків пропонує такого роду кредити для енергоефективних заходів під 0,75%, в Латвії — під 3%).

Як правильно втілювати енергоефективні проекти у життя, розповіла на брифінгу Світлана Слесаренок, керівник громадської орга-нізації «Мама-86-Одеса».

Багатоповерхівка на Сахарова, 42, — ідеальний приклад, аби побачити енергоефективне утеплення будинків у дії. Якщо його мешканцям вдасться втілити на практиці все задумане щодо ремонту, в підсумку витрати тепла зменшаться втричі, відповідно і платитимуть за нього люди втричі менше. «Чому потрібно докладати так багато зусиль, щоб, нарешті, в Україні почали зберігати енергію в житлових будинках? Для порівняння треба сказати, що, скажімо, у Швеції, яка розташована набагато північніше від України, на опалення 1 м2 житла використовують 30—60 кіловат енергії на рік, у Німеччині — 50—100 кВт. В Україні ж ці цифри захмарні — 210—300 кВт за рік. Ми надто марнотратні, при цьому тарифи зростають, грошей ні на що не вистачає. Треба братися за рішучі кроки», — зазначила Світлана Слесаренок.

Масштаб робіт на Сахарова можна порівняти з капітальним ремонтом будівлі — термін експлуатації висотки збільшиться мінімум на 50 років. За такою схемою, як зауважила Світлана Федорівна, можна утеплювати будь-яку будівлю — чи то величезна квартира у висотці, чи приватний будиночок десь на околиці. Є лише одне правило, спільне для власників всіх житлових варіантів: експерти радять утеплення квартир проводити з допомогою (принаймні консультацією) спеціалістів, аби не нашкодити собі і своїй родині, а також не зруйнувати саму будівлю. Потрібний грамотний енергоменеджмент. Простий приклад — утеплення стін. В Одесі та й багатьох інших містах України дуже поширене «клаптикове» утеплення будинку, коли люди утеплюють лише свою квартиру (а то й тільки частину квартири) в багатоповерхівці. Зазвичай це робиться пінополістероном (поганої якості і щільності) шаром завтовшки 5 сантиметрів. За словами Світлани Слесаренок, таке утеплення лише псує будинок і призводить до його руйнації. Огороджувальна конструкція помешкання нагрівається нерівномірно. Ізольовані ділянки взимку не охолоджуються, а оголені, навпаки, — перемерзають. Через таке нерівномірне прогрівання у щілинах будівлі збирається вода, яка то замерзає, то розмерзає. Вихід з цього замкненого кола є. «Треба пояснювати людям, що утеплення будинку потрібно проводити одночасно в усіх квартирах. Мешканці мають зорганізовуватися на енергоефективні заходи. До того ж уже давно змінилися стандарти при утепленні стін. У Європі будинки утеплюють шаром 17 сантиметрів, а не 5, як у нас. Таке утеплення набагато ефективніше», — наголосила експерт.

Ще один приклад — заміна вікон на металопластикові. Останнім часом люди ставлять їх навіть у старезні сільського зразка хатинки. Робити це категорично не можна. «Раніше в будинках частково вентиляція відбувалася через вікна, переважна більшість яких були дерев’яними. Ставлячи металопластикові, які моментально герметизують приміщення, люди не думають ні про своє здоров’я, ні про будинок. У вікнах повинні бути спеціальні невеликі отвори: ззовні на них клеїться водонепроникна стрічка, в середині — паронепроникна», — зазначила Світлана Федорівна.

Окреме питання — регулювання тепла. В будинку потрібно замінювати стояки, модернізувати тепловий пункт, встановлюючи новий, ефективніший насос. Кожен радіатор опалення в квартирах необ-хідно обладнати терморегулятором, з допомогою якого можна буде корегувати температуру в кімнаті чи відключити в ній тепло зовсім. Для вимірювання витрат тепла встановлювати алокатори.

Загалом, як зазначила Світлана Слесаренок, проблема українських будинків — відсутність підтримки державою бажання кожної окремої людини обладнати свою домівку енергозберігаючими технологіями. Чого не скажеш про європейські країни. Громадськість зараз займається цією темою, аби підходи українські зрівняти з європейськими.