Такою була тема зустрічі, яка відбулася 15 березня у Hub Вітальні (вул. Грецька, 1а) з кандидатом історичних наук, викладачем Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Артемом Папакіним, художником та істориком одягу Сергієм Шаменковим та членами військово-історичного клубу «Вексиляція римських військ Нижньої Мезії».

Незвичність, на перший погляд, прив’язки історії нашого краю й усього Північного Причорномор’я до Стародавнього Риму має цілковите пояснення. Імперське мислення дореволюційної Росії, повністю продовжене в СРСР, намагалося подати ці території, як якесь дике, позаісторичне поле, біографія якого почалася тільки після захоплення його Російською імперією.

Офіційно, звісно, ніхто не заперечував, що ще з VII століття до нашої ери ці території були колонізовані й заселені вихідцями античної Греції. Що тут існували потужні для свого часу міста-держави. А з ІІ століття нашої ери південь України входив до складу Римської імперії — наймогутнішої і найцивілізованішої держави тієї епохи. Однак офіційна російська та радянська пропаганда активно нав’язувала образ «дикого поля», «ощасливленого» російським захопленням. Як слушно підкреслив Артем Папакін: «Можна подумати, що історія цього краю почалася з указу Катерини в 1794 році!»

Натомість правдива історія свідчить зовсім про інше. Кордони Риму впродовж І століття н. е. просунулися до Дунаю, а в наступні роки, за імператора Траяна (98—117) поширилися і на терени сучасних Одеської, Херсонської, Миколаївської областей та Криму. У Тірі, зокрема, стояли гарнізони з римськими легіонерами і допоміжними військами, які обороняли місто від нападу варварів у II та III ст. н. е. На Півдні України зводилися римські фортеці, прокладалися кам’яні дороги і будувалися римські лазні. На території нинішньої Одеси цілком точно локалізуються античні гавані Істріан та Ісіаков. А Жевахова гора була місцем розташування маяка і стародавнього святилища.

На переконання Артема Папакіна, необхідно популяризувати маловідомі сторінки минувшини регіону: «Вважаю, слід нагадувати про той історичний період, коли ми були частиною загальноєвропейської та світової історії, і показувати «живу історію» античності через реконструкцію — чи то матеріальну, чи художню».

Живою ілюстрацією цієї думки-пропозиції стали члени військово-історичного клубу «Вексиляція римських військ Нижньої Мезії», які в повному бойовому спорядженні тогочасних воїнів постали перед учасниками зустрічі у Hub Вітальні.

Як розповів Сергій Шаменков, що займається ви-вченням і відтворенням матеріальної культури римської епохи Північного Причорномор’я, вони намагаються реконструювати тільки той одяг та зброю, які реально використовували римські воїни в нашому регіоні. Зокрема, відомо, що в Тірі (нинішній Білгород-Дністровський) розташовувалися підрозділи п’ятого Македонського і першого Італійського легіонів під командуванням центуріона. Й археологічні знахід-ки, й вивчення історичної літератури дозволили відтворити зразки саме їхньої форми та озброєння, які й продемонстрували члени військово-історичного клубу «Вексиляція римських військ Нижньої Мезії».

Члени клубу завжди брали активну участь у великодніх реконструкціях біблійних подій. Не буде винятком і нинішнє Світле Воскресіння — 1 травня у Міському саду відбудеться чергова пасхальна реконструкція й вулицями сучасної Одеси пройдуть римські легіонери, як вони йшли цими теренами 18 століть тому.