Чотири члени Національного агентства із запобігання корупції щомісяця отримували до свого основного окладу дві надбавки та премію у розмірі місячної зарплати. У результаті замість одного стандартного окладу мали по чотири. Про це повідомили журналісти програми «Схеми», спільного проекту «Радіо Свобода» та каналу «UA:Перший», посилаючись на відповідь НАЗК Центру протидії корупції.

«Так, з квітня по вересень поточного року голова НАЗК Наталя Корчак отримала понад 700 тисяч гривень зарплати. Щомісяця голова НАЗК отримувала оклад у розмірі 35 тисяч гривень, 50% від окладу у вигляді надбавки за вислугу, 100% окладу як надбавку за інтенсивність та 100% окладу у вигляді премії», — йдеться у повідомленні.

У липні та вересні нинішнього року всі чотири члени НАЗК отримали по 250% премії на додаток до окладу та надбавок.

«Критерії успішності роботи членів НАЗК визначали самі члени НАЗК. Вони вирішили, що треба себе преміювати. Вони вважають, що працюють досить успішно і виконують свої функції. Натомість те, що ми бачимо як антикорупційна організація зовні, НАЗК не забезпечило функціонування системи електронного декларування належним чином», — прокоментувала ситуацію юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.

На запитання, що послужило причиною збільшення виплати у десять разів від розміру встановленого окладу, голова НАЗК Наталія Корчак поскаржилася на несвоєчасне фінансування урядом роботи свого відомства та повідомила, що за рахунок премій, проведених через зарплату, члени НАЗК облаштовували свої робочі місця і заправляли картриджі. «Фактично, ми запускаємо електронне декларування без належного матеріально-технічного забезпечення. І більше того — коли ми ці кошти просили, ніхто нам їх оперативно не виділив до кінця. І питання будуть вирішувати за рахунок бюджету на наступний рік. А те, як ми робимо, які зусилля ми до цього докладаємо, це нікого не цікавить», — додала голова НАЗК.

Нагадаємо, у четвер, 27 жовтня, відбулося термінове засідання Національного агентства з питань запобігання корупції, зумовлене численними скаргами на нестабільну роботу системи. Посадовці, які до 30 жовтня зобов’язані оприлюднити свої декларації, масово скаржилися, що не можуть вкластися у визначений термін через неналежне функціонування реєстру електронних декларацій. Але в НАЗК відмовилися продовжувати термін декларування, оскільки, мовляв, винна не система, а самі суб’єкти декларування, які неналежно поставилися до отримання єдиного цифрового підпису.