В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася презентація книжки «Іван та Юрій Липи», що вийшла у серії «Знамениті українці» і присвячена 100-річчю Української революції. Автори — заступник голови правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип Світлана Кучеренко та кандидат історичних наук Ігор Стам-бол — своєю розповіддю про двох славетних одеситів немовби доповнили зміст видання, заохотивши присутніх, серед яких були історики, краєзнавці, літератори, до її прочитання. Вони так і писали цю книжку: кожен про когось одного.

Батько й син, котрі до слави Одеси додали частку й своєї праці. Відомі імена. Хто цікавиться історією нашого міста — не імперською і не совєтською, а історією справжньою, правдивою, той щось таки знає. А хто ще й досі перебуває в полоні чужих ідеологій, той багато цікавого й корисного дізнається з книжки, яка щойно вийшла друком і поки що є у «Книгарні-кав’ярні» по вул. Катерининській, 77.

Ці імена з’явилися у контексті нашого повернення до українських джерел Одеси ще в 1990-х роках, а відтак у 2000-х продовжилися вже ґрунтовними дослід-ження, включно з науковими конференціями у різних містах (під нинішню пору їх відбулося вісім), а також різноманітними виданнями, у тому числі — й кількатомовим зібранням творів. Неодноразово до Одеси приїздила донька Юрія Липи — Марта, зустрічалася з громадськістю, виступала тут на телебаченні.

Багато міфів пов’язано з цими іменами. Відтак повернення двох видатних, без перебіль-шення, постатей в історичний контекст Одеси вельми драматичне. Всі ми пам’ятаємо той крутіж місцевої влади навколо цих імен. Вулиця на Ближніх Млинах, що перейменована була з неабиякими труднощами на вулицю І. та Ю. Лип, тепер носить ім’я, котре нікому нічого не говорить. Попитайте про це будь-кого з її мешканців, що то за персонаж в історії, — ніхто не відповість. Та навіть і в топоні-мічний комісії міськради терміново шукали тоді якісь матеріали про ту персону — бо ж завдання було будь-що стерти імена батька і сина Лип з па-м’яті одеситів, не допустити їх повернення. Пам’ятаємо також, з яким крутійством відбирали ці славні імена у дитячої бібліотеки № 8 по вул. Богдана Хмельницького, навіть із залученням прокурора, скільки разів було обіллято фарбою пам’ятну меморіальну таблицю.

Сьогодні внаслідок виконання закону про декомунізацію таки заіснувала в Одесі вулиця Івана та Юрія Лип. Але не там, де вона мала би бути — властиво, де колись жив, працював, приймав хворих і немічних лікар Іван Липа, де тривалий час була аптека — його аптека. Лікар для бідних — як його часто називали і яким він був упродовж усієї своєї лікарської практики, і тут, і в інших місцях. Вочевидь, це перенесення назви вулиці в інший район, на «Черемушки», також не є випадковим, — певне, треба було продати, перебудувати той дім. Але завше, попри будь-які зусилля неукраїн-ської влади, громадськість відстоювала ці визначні постаті, й вони залишаються в одеському історичному ландшафті.