ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



ТРАДИЦІЯ, СУЧАСНІСТЬ І МАЙБУТНЄ
11.05.2017 / Газета: Чорноморські новини / № 45(21836) / Тираж: 8525

Уже майже два десятиліття, з 1998-го, в Одеській національній музичній академії ім. А.В. Нежда-нової проводиться міжнародна науково-творча конференція «Трансформація музичної освіти і культури: традиція та сучасність». Ця непересічна подія відбувається за підтримки ректора вишу, доктора мистецтвознавства, професора, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Олександра Сокола.

Ініціатор проведення конференції — перша в історії Одеси жінка-доктор мистецтвознавства, професор, завідувачка кафедри теоретичної та прикладної культурології ОНМА ім. А. В. Нежданової — Олена Маркова зазначає:

— Конференція проходить щороку у квітні. Незважаючи на всі складнощі, вона розвивається і набуває нових значень. Це чудово, що в стінах нашої академії збираються вчені-музикознавці з різних країн, щоб обговорити питання музичної освіти, спільні для всіх вишів, поділитися досвідом, послухати одне одного і знайти спільні рішення.

Цьогорічну конференцію відкрила проректор з наукової роботи ОНМА ім. А. В. Нежданової, доктор мистецтвознавства, професор Олександра Самойленко, яка розповіла присутнім про час і сучасність в історичному музикознавстві.

Спецільно на конференцію до Одеси приїхала доктор наук, професор, завідувачка кафедри теорії музики Варшавського університету музики Фридерика Шопена Алісія Гроно, доповідь якої на тему «Мультидрама: від лібрето — до твору» викликала чималий інтерес в українських науковців і бажання продовжувати дослідження в цьому напрямку.

Доктор мистецтвознавства Олена Мироненко, проректор Академії музики, театру та образотворчих мистецтв з Кишинева, у своїй доповіді приділила увагу больовим точкам сучасної музичної освіти. Як з’ясувалося, проблеми України та Молдови у цій сфері перегукуються і потребують спільного пошуку шляхів їх вирішення.

Цікавим був виступ кандидата мистецтвознавства, доцента Білоруської державної академії музики Лілії Баранкевич, яка у своєму до-слідженні звернулася до проблем категорій «нового» і «добре забутого старого» у духовній ліриці.

Віртуально, з представлелнням власних матері-алів брав участь у конференції доктор мистецтвознавства, професор, проректор консерваторії Тайшанського університету (Китай) Лю Бінцян, який, до речі, свою докторську дисертацію захищав в Одесі і підтримує з альма-матер дружні стосунки.

Науково-творча конференція продовжилася в Києві — на базі Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва. На пленарних засіданнях вчені говорили про українську культуру як складову загальноєвропейського простору, про трансформаційні процеси в українській мистецькій освіті ХХІ століття, про інноваційні технології у практиці сучасної освіти та культури.

Тим часом наукова конференція для музикознавців плавно перетекла у студентську науково-творчу конференцію «Дні науки», яка проводиться вже п’ятнадцять років поспіль. Раніше неформальним центром студентської наукової музичної роботи був Донецьк, а саме Донецька державна музична академія ім. С. Прокоф’єва. Але відтоді, як Донбас перетворився на «територію війни», більшість педагогів та студентів залишила місто, й естафету всеукраїнського центру студентського музично-наукового середовища прийняла Одеса. Юні музикознавці з різних профільних вишів України із задоволенням приїздять до нас, щоб поділитися своїми думками, знаннями, напрацюваннями в музичній освіті. Цьогоріч на студентську конференцію завітали молоді дослідники музики зі Львова, Києва, Дніпра, Харкова, Чернігова та інших міст. Крім наукових виступів вони ще й дали чудовий спільний концерт.

Приємно, що ОНМА ім. А. В. Нежданової, яка в 2013-у перетнула свій сторічний рубіж, продовжує розвиватися як центр музичної освіти європейського рівня і впевнено дивиться у майбутнє.

Автор: Ольга ФІЛІППОВА

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.014