Скорочення обов’язкових предметів із 22 до 9, 12-річне навчання та профільні класи — Міністерство освіти і науки планує провести масштабну реформу українських шкіл. Незважаючи на яскраві перспективи й обіцянки наблизитися до європейських стандартів, реформа може принести безліч проблем, з якими її ініціатори навряд чи впораються, вважають у депутатській групі «Партія «Відродження». У політсилі підтримувати урядовий законопроект «Про освіту» у другому читанні не будуть і запропонували свої доповнення до реформи.

ЩО НОВОГО ОБІЦЯЄ МОН

Головними пунктами шкільної реформи повинні стати перехід на 12-річку і впровадження профільного навчання в українських школах. У новій концепції МОН передбачено три рівні повної середньої освіти. При цьому перший етап у Міністерстві освіти і науки розглядають як підготовчий, спрямований на адаптацію учня до соціуму. Останній — розрахований на підготовку до вступу до вишу. Навантаження на учнів планують знизити за рахунок скорочення обов’язкових предметів. Якщо зараз таких дисциплін у старшій школі 22, то в майбутньому їх пропонують скоротити до 9. Припускають об’єднання кількох предметів, таких як «Історія», «Література», «Математика». Це, на думку МОН, не буде перевантажувати учнів і дасть уявлення про загальну картину світу. Профільні ж предмети допоможуть при виборі майбутньої професії.

Говорячи про строки виконання, в міністерстві стверджують, що з урахуванням обсягу і складності запропонованої реформи, її повне впровадження передбачається до 2029 року. А фундаментальні зміни в усталеній системі можна буде побачити не раніше 2027-го.

У СУЧАСНУ ШКОЛУ ПО РОЗБИТІЙ ДОРОЗІ

Крім вищеописаних нововведень, влада вирішила об’єднати реформу освіти з реформою децентралізації. Цей проект передбачає створення в кожному регіоні опорної школи для дітей з маленьких містечок і селищ. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, у них діти зможуть отримати знання за всіма сучасними стандартами, а давати ці знання будуть кваліфіковані вчителі. У кожної опорної школи повинно бути три філії для учнів молодших класів (з 1-го по 4-й) і власний автобусний парк.

Таку ідею МОН народні депутати групи «Партія «Відродження» підтримують. Але для дітей з різних сіл, яких збирають в одній школі, повинні бути створені комфортні умови для якісного навчання. Якщо сама опорна школа, як і обіцяють у міністерстві, нічим не поступатиметься школам у великих містах, відповідати має і інфраструктура. А для цього, вважають нардепи, необхідно фінансувати реформу не тільки з місцевого бюджету, а підключати й державний.

«Опорна школа — це не тільки відремонтовані дах та їдальня! Це і сучасне обладнання, це і кадри, і шкільні автобуси, і гуртожиток, і найголовніше — відремонтовані дороги для підвезення дітей з віддалених сіл. Зараз районні бюджети і так покривають величезні витрати на утримання шкіл. Держава повинна гарантувати підтримку такої ініціативи. Опорні школи не повинні спіткати доля ПТУ, які через нестачу коштів просто закривають», — підкреслив народний депутат групи «Партія «Відродження» Олег Кулініч.

ХТО БУДЕ ВЧИТИ?

Скорочуючи та об’єднуючи загальноосвітні предмети, міністерство занижує якість освіти для нового поко-ління українців, вважають народні депутати. І постраждають не тільки учні. Нема відповіді на питання: як забезпечити реалізацію програми «Нової української школи» кваліфікованими працівниками освіти? Зараз багатопро-фільних фахівців — дефіцит. Через інтегрування предметів близько третини викладачів ризикують залишитися без роботи. Тим, хто захоче утриматися на своєму місці, потрібно пройти переатестацію і перевчитися, щоб впоратися з новою системою. Підтримку такі ініціативи Міносвіти від парламенту не отримають.

«Українські вчителі не знайомі з підходом викладання об’єднаних дисциплін. Вони досить вузькоспеціалізовані, незважаючи на те, що в багатьох педінститутах готують учителів із подвійною спеціалізацією (фізика і хімія, українська мова та зарубіжна література). Все одно дуже часто в них нема базових знань за суміжними предметами. Очікувати, що буквально за рік усіх вчителів в Україні, які викладають у старшій школі, перевчать — це занадто оптимістично», — вважає перший заступник голови партії «Відродження» Володимир Пилипенко.

СКІЛЬКИ ПОТРІБНО НА РЕФОРМУ?

Цими днями в міністерстві назвали суму, необхідну на реалізацію законопроекту «Про освіту». Це близько 87 мільярдів гривень на період з 2017 по 2030 роки. За розрахунками, у 2018-у на реформу потрібно близько 900 мільйонів гривень (886,6 млн грн). У 2019-у — 954,1 млн грн, у 2020-у — 1,636 млрд грн. У цю суму закладають й обіцяне підвищення мінімального службового окладу вчителів до чотирьох прожиткових мінімумів. Тобто вже у 2018 році уряд обіцяє вчителям зарплату в 7048 гривень. Якщо Мінфін не зможе знайти джерело фінансування, доведеться скоротити більше половини працівників освіти.

«Згідно з розрахунками, близько 20—30% учителів ризикують втратити роботу. Є така підозра, що підвищення зарплат педагогів можуть провести за рахунок перерозподілу окладів тих, хто звільнився, серед тих, хто залишився. Виникає питання: чи потрібно нам таке підвищення заробітних плат? До всього іншого, йдеться, переважно, про вчителів сільських шкіл, які знайти нову роботу на місці не зможуть. І вони будуть змушені їхати у пошуках роботи», — зазначив голова Одеської обласної організації партії «Відродження» Василь Гуляєв (на знімку).

Реалізація задуманої МОН реформи не знайшла розуміння у парламенті. У першому читанні законопроект «Про освіту» був проголосований 10 місяців тому й відтоді доопрацьовується у парламентських комітетах. Основні питання стосуються джерел фінансування.

Після озвученої міністром освіти Лілією Гриневич суми на реформу голова Кабінету міністрів Володимир Гройсман заявив, що йдеться про 3 мільярди доларів і таку суму Україна собі дозволити не може. Тому впровадження програми доведеться відкласти. Про це він заявив 6 липня в Лондоні під час конференції з питань реформ в Україні.

Швидше за все, прем’єр-міністр побачив реакцію парламенту на недоліки пропонованої реформи і знайшов привід обґрунтувати провал законопроекту відсутністю грошей у казні. З огляду на затяжну економічну кризу й незрозумілі джерела фінансування реформи парламент не підтримає у другому читанні законопроект «Про освіту».

ЩО НЕОБХІДНО В ПЕРШУ ЧЕРГУ

Політична сила бачить інший підхід до реформи освіти. На думку народних депутатів групи «Партія «Відродження», зміни в системі повинні бути в першу чергу зрозумілі і прийняті громадськістю. Такі пропозиції вже є в оновленій комплексній програмі політсили. За їх словами, насамперед потрібно посилити соціальний захист педагогів та гарантувати підтримку вчителів, які живуть і працюють у сільській місцевості.

«У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект № 6146, авторами якого є народні депутати групи «Партія «Відродження». Він має на увазі прив’язку посадових окладів не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати, яку збільшили до 3,2 тисячі гривень. Ухвалення цього законопроекту реально дозволить підвищити зарплату педагогам», — сказав депутат Верховної Ради Василь Гуляєв

Основна проблема пропонованої реформи полягає в тому, що її автори виходять з потреб стандартизації: українські школи і виші, на їхню думку, повинні бути схожі на європейські. Цей перехід передбачає підвищення якості і доступності. Однак, судячи з реформи, виходить так, що євро-стандарт окремо, а якість і доступність для українців — окремо.

На думку народних депутатів партії «Відродження», такий підхід неправильний. І пропозиції Міністерства освіти більше нагадують спробу змінити лише формальну «оболонку», а не поліпшити систему освіти.