У підготовці наших військ дедалі більшого поширення набувають нові методи, наприклад, тактика дій малими групами. Так само цінним, але ще не досить знаним у нас є досвід британських військових, пов’язаний із так званою методикою виживання. Нашому кореспондентові, який брав участь у проведенні курсів із логістичних операцій у Військовій академії, британський шеф-кухар штаб-сержант Саймон Лаєнс розповів про багато які цікаві речі. Наприклад, про те, що личинки жуків, коники, мурашки та інші «природні делікатеси» за певних обставин можуть врятувати життя солдата.

– Пане Саймоне, ви маєте певний досвід перебування в екстремальних ситуаціях. На ваш погляд, як можна використати природні ресурси, коли не залишилося продовольчих запасів?

– Пам’ятаю, на початку військової служби мені довелося брати участь у багатоденному поході з сухпайком на дві доби. Це стало справжнім уроком. На мій погляд, завелика кількість продуктів знижує рухливість групи, погіршує маскування, сприяє надмірній втомі. В той же час централізоване постачання групи в тилу супротивника – завдання складне, якщо це взагалі можлива річ. Тому ймовірною є ситуація, коли єдиним джерелом харчування є природні ресурси місцевості.

Загалом людина може досить довго обходитися без їжі, зберігаючи високу фізичну та психічну активність. Позбавлений «палива» ззовні, наш організм після відповідної перебудови починає активно використовувати внутрішні резерви. А їх досить багато. Тож уміло використовуючи природні ресурси, досвідчений військовий-професіонал завжди зможе забезпечити себе їжею.

– Розкажіть, будь ласка, про основні правила виживання. Чи є у вас особисті секрети?

– Опинившись у безлюдному місці без продовольчого постачання, необхідно враховувати наявний запас продуктів і води. Намагатися визначити, який час доведеться ними обходитися. А ще необхідно розділити запас провізії: одну половину для виживання, іншу – для недоторканного запасу. Раджу уникати сухої або гострої їжі та м’яса, якщо на день припадає не більше одного літра води. В міру можливості слід готувати гарячі страви. Варіння сприяє кращому засвоєнню їжі й робить її смачнішою.

Вважаю, що в екстремальній ситуації кожній людині необхідно працювати на шлунок – примічати, чи не трапиться на твоєму шляху щось їстівне. За невеликим винятком усе, що росте на землі, ходить по ній, повзає або плаває – це цілком можливе джерело харчування. Окрім того, потрібно добре пережовувати їжу – тривале пережовування сприяє кращому її засвоєнню, втамовує голод.

– А як бути з «природними делікатесами» – зміями, ящірками, молюсками, черв’яками, комахами. Які особливості їх приготування?

– Під час перебування на різних континентах довелося спостерігати за приготуванням різних страв, зокрема з так званих природних делікатесів. Так, перш ніж приготувати страву з великих змій, вугрів, їх краще спочатку зварити. М’ясо вужів треба добре промивати – воно має своєрідний запах. Черепах рекомендується варити, аж поки не зійде панцир. Якщо нарізати м’ясо і змішати його із зеленню, вийде суп. Перш ніж приготувати їжу зі змії або жаб, треба зняти з них шкірку – це покращує смак. Крабів, раків, креветок слід варити, щоб знищити мікроби. Молюсків готують на пару, варять або запікають у раковині. Можна приготувати смачну тушковану страву з зеленню або картоплею.

Личинки жуків, коників, мурашок теж можна вживати в їжу. Їх заготовляють для приготування супу або в якості білкової добавки до іншої їжі. Коників слід варити, щоб знищити в них паразитів. Прості дощові черв’яки є одним із найпоживніших продуктів, а після обсмажування взагалі вважаються делікатесом.

Всі ми знаємо про певні упередження, які існують у людей. Саме вони змушують іноді нехтувати їжею через її незвичність. Однак за певних обставин саме така їжа може врятувати життя.

– Що є джерелом вітамінів, які можуть бути використані кожним військовим в екстремальних ситуаціях?

– Рослинна їжа – багате джерело вітамінів. Високу біологічну цінність має насіння рослин. Для їжі використовують також плоди, коріння, цибулини, молоді паростки, листя, бруньки, квіти багатьох рослин, а також горіхи.

Молоді паростки кропиви вживаються під час приготування різних супів, пюре, салатів. Щавель добрий для салатів. Бульби підземних паростків багаті на білки та крохмаль, у звареному вигляді нагадують горох. Кореневища очерету, рогозу вживаються в печеному і вареному вигляді. Листя кульбаби йде на салат, а підсмажені та розмелені корені – як сурогат кави. Молоді м’які корені лопуха їстівні у вареному, смаженому, печеному вигляді. Ніжні листки кислиці йдуть на кислуваті вітамінізовані салати і в супи. З квітів звіробою звичайного, чебрецю, материнки роблять запашний сурогат чаю. Прикоренева частина стебла озерного комишу їстівна як у сирому вигляді, так і в супах. Для каш використовується насіння гірчиці польової, курячого проса, перлівки, ячменю дикого, проса, колосняку, рису дикого, вівса піщаного, жовтої акації, подорожника. Взагалі на різних континентах є багато рослин, придатних у їжу. Але якщо ви не впевнені, їстівна рослина чи ні, краще її не вживати.