Науково-дослідне судно Європейського Союзу «Маре Нігрум» 28 серпня вирушило з порту Одеси вивчати екологічний стан Чорного моря. Це вже друге таке дослідження. Перше проводилося минулого року, і з його результатами можна ознайомитися на сайті проекту www.emblasproject.org та на шпальтах «Чорноморських новин» (див. номери за 28 травня 2016-го за 29 квітня 2017-го).

Вранці того ж дня відбулася прес-конференція, присвячена екологічному дослідженню, яке здійснюється за підтримки проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу в Чорному морі». Над проектом працюють фахівці з України, Грузії, Румунії, Болгарії, Словаччини, Бельгії, Франції та інших держав. Науковці розповіли про нові методи дослідження Чорного моря, про підводне життя на філофорних полях та стан популяції морських ссавців.

Експедиція триватиме кілька тижнів і завершиться у Батумі. За цей час будуть відібрані проби води та донних відкладів, включаючи глибини до 2 кілометрів. На прес-конференції проект EMBLAS-II репрезентував нову науково-дослідну програму, яка покликана дати відповіді на такі питання: наскільки Чорне море забруднене морським сміттям; у який спосіб та наскільки воно здатне самоочищатися і чи не зменшується життєвий простір для морських мешканців.

Одна з найцікавіших тем — розробка повного списку жителів моря на основі залишків їх ДНК у воді, стан популяцій дельфінів та життя на унікальному філофорному полі Зернова (найбільша природоохоронна територія в Чорному морі). Філофорне поле Зернова — ботанічний заказник загальнодержавного значення, заснований 2008 року, розташований в акваторії Чорного моря поблизу Одеської області. Його площа — 402500 гектарів (4025 кмІ).

Серед учасників зібрання — заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, Олена Маслюківська-Самберг (Програма розвитку ООН — Україна), Георг Ханке (Спільний науково-дослідний центр ЄС), директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, ке-рівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.

На прес-конференції Євген ДИКИЙ, який представляє Український науковий центр екології моря, зокрема, повідав:

— Для широкого загалу дельфін — найвідоміша і найулюбленіша істота нашого моря. Дельфінів неможливо не любити. Дельфін — друга за розумом істота. Втім, з цим можна і не погодитися, зважаючи на дії деяких людей супроти Чорного моря, а відтак і посперечатися, хто розумніший.

З точки зору фахівців, дельфіни — хижаки вищої ланки, тобто вони завершують трофічний ланцюжок. Від того, як вони почуваються, можна багато сказати про загальну ситуацію в Чорному морі. Хоча до них увесь час прикута увага, насправді невідома навіть така базова річ, як їх чисельність.

На питання, скільки ж дельфінів у Чорному морі, не відповість жоден фахівець. Єдина цифра, якою зараз послуговуються, отримана під час обліку 2014 року. Діапазон — від 200 до 600 тисяч. Справа навіть не в тому, що розбіжність аж у три рази. Проблема в тім, що ці цифри дещо спекулятивні, отримані єдино можливим методом: було взято кілька прибережних обліків, а далі їхні дані автоматично екстрапольовані на всю площу моря. Сьогодні справжнього порядку величин ніхто не назве. Ці цифри узагальнюють усі три, дуже різні, види дельфінів. Це — маленька азовка (морська свиня), най-більша та найрозумніша афаліна і найчисельніший, бо живе переважно в центральній частині Чорного моря, дельфін білобокий (білобочка). Ми не знаємо, скільки кого є насправді. У цих трьох видів різні проблеми.

Упродовж минулорічної експедиції «Маре Нігрум» провадилися спостереження і за дельфінами. За 21 день рейсу нам зустрілося понад дві тисячі особин. По трьох видах — різниця величезна. Абсолютну більшість складав білобокий дельфін, азовки було менше, афаліни траплялися поодинокі. Це означає, що з трьох видів дельфінів принаймні один потребує дуже серйозної уваги. Розподіл був нерівномірний, найбільша концентрація спостерігається у південно-східній частині Чорного моря. Потрібні спостереження у різні пори року, адже дельфіни мігрують. Кожна особина заноситься в нашу базу даних, це такий собі «паспортний стіл» дельфінів. Він заснований за допомогою проекту EMBLAS. Фотофіксація дельфінів ведеться і з узбережжя, і з кораблів. Важливою частиною проекту є те, що зараз спостереження за ними та заповнення бази даних здійснюється не лише під час наукових рейсів, а й під час регулярного поромного сполучення. На поромах Одеса-Батумі та Одеса-Стамбул тепер постійно працюють спостерігачі. Це дуже допомагає, адже ніхто не може робити наукові рейси частіше, ніж раз на рік. Ми відряджаємо спостерігачів на ці пороми.

Обліковуємо і мертвих дельфінів, яких викинуло на берег. На українській ділянці берега це близько 200 особин. У пресі читаємо повідомлення про високу смертність дельфінів цього року. Міністерство довкілля Грузії перше забило на сполох та зробило офіційну заяву. Відреагувало й наше міністерство, офіційна заява є на його сайті. Якщо ви побачите мертвого чи вмираючого дельфіна на березі, не чіпайте його руками, бо є ймовірність зараження. Деякі з хвороб дельфіна й людини — спільні. Але важливо сфотографувати цю тварину, поставивши поруч предмет для масштабу (кросівка, м’яч тощо) й одразу по мобільному зв’язатися з нашими фахівцями, хтось із них буде онлайн. Приймається інформація з географічними координатами та фотографія, яка потрапить до національної бази даних.

Випереджаючи питання, яке неодмінно постане, відповім, що причини такої смертності наразі невідомі. Варіантів кілька. Є навіть один оптимістичний. Не виключено, що велика кількість викинутих мертвих дельфінів пов’язана з тим, що кількість живих зростає. Можливо, що відсоткова смертність така ж, як завжди. Виключена ймовірність, що дельфіни помирають з голоду. Виключена ймовірність, що підвищилася смертність у рибальських сітях, так, вона є, але не більша, ніж у попередні роки. А от вірогідність того, що дельфіни гинуть від якоїсь хвороби чи вірусу, ще не знята. Не знята і версія якогось токсикологічного отруєння. Всі гіпотези перевіряються і восени цього року можна буде отримати кваліфіковану відповідь. Та навіть якщо справдиться оптимістичний прогноз, це не при-

від заспокоюватися та склада-

ти руки.

На відміну від дослідження бактерій, до дослідження дельфінів можна залучити дуже широку аудиторію. Для обробки даних, для їх аналізу справді треба бути висококваліфікованим фахівцем. Збирати ж первинну інформацію можуть небайдужі громадяни і школярі.

Як же збирати таку інформацію? На прес-конференції представили розважальний та науково-дослідний мобільний додаток-гру Black Sea SaveBook («Чорноморська книга спасіння»).

Додаток зацікавить і школярів, і дорослих. Тут можна досліджувати й фотографувати знайдених так званих «екологічних вартових» — молюсків та водоростей, за якими можна визначати стан прибережної частини моря, ідентифікувати та позначати дельфінів, птахів, риб, отримувати додаткові бали і винагороди за прибране на пляжі сміття. Отримані дані матимуть геоінформаційну прив’язку та використовуватимуться ученими як додаткове джерело інформації про стан Чорного моря.

Для участі у грі необхідно завантажити на смартфон системи ANDROID мобільний додаток Black Sea SaveBook та увійти в нього. Цей додаток розроблений за сприяння ООН спільно є Європейською комісією у рамках науково-дослідного проекту EMBLAS-II. Він доступний україн-ською, грузинською, англійською та російською мовами.

Приєднуйтеся, дотримуйтеся інструкцій та підказок! Виконуйте всі завдання Black Sea SaveBook та отримайте титул «Ангела-охоронця Чорного моря». І найголовніше — ви допоможете вченим у моніторингу.